Ще.. З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ
- 26 липня 2016
Чергова назва міста – Кропивницький
Минулого тижня Верховна Рада нарешті поставила крапку в кількамісячному спорі між окремими групами кіровоградців щодо того, як має називатися наше місто. Відтепер воно – Кропивницький.
- 27 червня 2016
Коли думки крадуть твій сон
Нещодавно ми писали про талановиту кіровоградську випускницю Наталю Нічишину, яка стала цьогоріч однією із 25, кому призначено стипендію Кабінету Міністрів України. Нижче - кілька її віршів.
- 19 червня 2016
Троянди, корови і гарний настрій
Не знаю, як кого, а мене буяння тюльпанів, ірисів, троянд та інших квітів біля парканів завжди зачаровує. Не розумію, як можна пройти чи проїхати повз таку красу, не звернувши уваги, не сфотографувавши. Зупиняюся, милуюся, фотографую, зрештою насолоджуюся – краса ж бо яка!
- 16 липня 2016
Галина Кузьменко: Отримуючи звання почесного доктора наук, я згадала мудрі поради своїх батьків
Успіх – категорія швидше суспільна, ніж індивідуальна. Тобто особисті досягнення ми можемо вважати успішними, якщо такими їх вважає суспільство. Без суспільства ми ніхто і здобутки наші ніщо. Нам потрібне визнання, тільки тоді ми щасливі. А коли те визнання стається ще й несподівано? Тоді ми щасливі подвійно.
- 19 червня 2016
ПОБІЙТЕСЯ БОГА, ПАНІ!
Наприкінці минулого тижня на сесії Кіровоградської міської ради перед депутатами виступила одна присутня там жіночка, котра заявила, ніби Марко Кропивницький «не проявився» у Єлисаветграді, його творчість не пройшла випробування часом, його твори і п'єси мало ставлять у театрах та видають у книгах. І що сьогодні, навіть, немає повної біографії Марка Лукича (чи не у бібліотеці, в якій вона працює?).
- 01 травня 2016
Олександр Грузін: Я люблю, щоб усюди було красиво
Здається, таких великих червоних-червоних тюльпанів, як тут, на вулиці Генерала Жадова, я більше ніде не бачив. Уранці, коли йду на «маршрутку», вони, ще закриті, вітаються зі мною, ледь-ледь похитуючись на весняному вітерці. Увечері зустрічають мене так розкривши свої келихи-пелюстки, що мимоволі затримую крок і милуюся цим дивом природи.
