Ще.. З ПЕРШИХ УСТ | НОВИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ
Моральну травму називають "смертю від тисячі порізів", – кризовий психолог
- Останнє оновлення: 02 вересня 2023
Поговоримо про гострі риси моральної травми.
Грубість, підозра, недовіра і напружена відстороненість – далеко не ознаки мужності або стійкості характеру, але можливі симптоми вразливості і моральної травми – внутрішнього конфлікту між своїм внутрішнім світом і тим, що насправді відбулося в житті людини.
Першопричиною моральної травми далеко не завжди є аб’юзер або інший недоброзичливець, але внутрішнє несприйняття себе, своїх особливостей, уявлень, орієнтирів. У його суті те, що ми про себе думаємо протистоїть тому, чим нас наділила природа, вихованим і розвиненим за певних умов, що часто не залежать від нас.
«Раптом одного дня ви можете відчути, що підводите когось, нездатні захистити інших – зробити те, що від вас очікували, що ви самі від себе сподівались…», – пояснює свій стан ветеран уражений моральною травмою.
«Я щосили намагався бути сильним і, ну знаєш, важливим для неї і дітей», – говорить чоловік, який пережив важке розлучення.
«Якби я діяв сміливіше і взяв на себе відповідальність, я би міг його врятувати», – розповідає про свій складний вибір молодий лікар.
«Для нас очевидно, що вона (моральна травма) – всюдисуща», – каже пані психіатр Венді Дін, президентка і співзасновниця некомерційної організації “Moral Injury of Healthcare” в Карлайлі, штат Пенсильванія.
В англомовних джерелах моральну травму називають «смертю від тисячи порізів», це означає що травма часто виникає унаслідок цілого ряду важких виборів і небажаних рішень. Її причини – несправедливі з точки зору людини, очікування щодо неї і умови, які вона не здатна прийняти. А ще її причини вбачають у відокремленості людини від групи, що її здатна прийняти такою, як вона є насправді. Бажання відповідати усім вимогам суспільства дорого стає для того, кому доводиться постійно захищатись.
Тому моральна травма рано чи пізно підводить людину до вибору самопізнання, самоспостереження, саморефлексіі, як до першого кроку прийняття себе і тих якостей, що не були визнані раніше.
Але до цього вибору її не можна привести без усвідомлення його необхідності.
Ми можемо спостерігати ознаки внутрішньої трагедії людини, можемо злитись на відсутність визнання у неї/нього морального враження, можемо не розуміти, але не можемо звинуватити або засуджувати людину у стражданнях.
- Вислуховуємо, не звинувачуємо і налаштовуємося на тривалу роботу, якщо маємо на те сили.
- Шукаємо способи проінформувати близьку людину про особливості і ризики моральної травми.
- Не сподіваємося на швидке рішення цієї проблеми і не тиснемо на ураженого.
- Запрошуємо до ресурсних справ і корисного, дозвілля в екологічному оточенні.
По готовності людини працювати з моральним ураженням пропонуємо контакти психологів, або доступні просвітницькі тематичні ресурси.
Якщо ситуація затягується, не варто себе звинувачувати у своїй нездатності допомогти, адже вирішальна роль у подоланні моральної травми належить травмованому.
Андрій Фоменко,
