До «Хутора Надія» – державного заповідника-музею Івана Карпенка-Карого (Тобілевича), що є філією Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, – переважна більшість кропивничан і гостей області приїжджають у дні Всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти».
Днями пощастило потрапити до цієї унікальної письменницької садиби, ще не переповненої галасливими відвідувачами й мистецькими колективами, як то щорічно буває у вересні. А такою, що вслід за поетом Валерієм Гончаренком, при бажанні, міг побачити «тінь Тобілевича в алеї». Спробувати зрозуміти, чому саме тут у цій неймовірній тиші, вдихаючи запахи степу й молодих насаджень, Іван Карпенко-Карий (1845-1907), якому саме у вересні виповнюється 175 років від дня народження, написав більшість своїх драматичних творів.
Ще на під’їзді до «Хутора Надія» було видно ремонтні роботи на прилеглих шляхах. Закінчуються вони і на території самого заповідника-музею.
"Упорядковуються всі експозиції. Готуються й нові. Зокрема, присвячена незабутньому поету, журналісту і громадському діячеві Віктору Погрібному (1935-2017), котрий ініціював відкриття музейно-природного заповідника «Батьківщина Карпенка-Карого». А також фотовиставка, що розповість про «Вересневі самоцвіти», – повідомив заступник директора краєзнавчого музею Павло Рибалко.
Втім, «Хутір Надія» живе й звичним життям. Завжди привітна Валентина Тобілевич захопливо проводить екскурсії. З нею залюбки фотографуються гості з Києва.
У вихідні дні, – а була саме неділя, – тут розписуються молоді подружні пари, а потім фотографуються на фоні дубів велетнів і чудового ставкового плеса.
Тим часом у саду дозрівають і падають на землю запашні червонобокі яблука.
Скоро осінь. І гамірливі «Вересневі самоцвіти».
Федір Шепель,
фото автора
