КУЛЬТУРА
Українське поетичне кіно в Кропивницькому: нарешті «Толока» на великому екрані (ФОТО)
- Останнє оновлення: 01 вересня 2020
Фільм Михайла Іллєнка «Толока», інформація про який давно встигла потрапити до Вікіпедії, і про котрий вже багато писали, а ще більше говорили, нарешті вийшов у прокат.
Нині в Кропивницькому його можна переглянути в кінотеатрі «Портал».
Спілкуючись з першими глядачами, зрозумів, що мова не стільки про новий український історичний фільм. А, насамперед, про продовження традиції вітчизняного поетичного кіно. Тієї мистецької течії, що народилася в середині 1960-х з виходом «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова. Українське поетичне кіно, тоді вивело на перший план візуальну виразність, сюрреалістичні та етнографічні мотиви. Це не тільки своєрідна екранізація Шевченкового вірша «У тієї Катерини хата на помості…». Але й спроба вмістити в сімдесятитрихвилинний проміжок часу кілька століть трагічного минулого українського народу. Аж до 2014 року…
Фільм наочно заперечує поширювану недругами думку про те, що, мовляв, українці дотримуються думки «моя хата скраю». Глядач виходить з переконанням, що так, «вік української хати короткий: від війни до війни. Але, якби не толока, не було б де й зустріти свого коханого. Завдяки толоці жодна хата в Україні ніколи не була «скраю», завжди у центрі громади».
Кажуть, що Ідея зйомок фільму виникла в Іллєнка ще у 1967 році. Його планувалося випустити у 2014 році до 200-річного ювілею Тараса Шевченка, але через проблеми з фінансуванням, прем'єру стрічки перенесли. У широкий український кінопрокат стрічка мала вийти 12 березня 2020, але через запровадження карантину, маємо змогу подивитися її тільки в ці дні.
До речі, у соціальних мережах перші відгуки кропивничан позитивні.
Ось один із них: «Фільм виявився алегоричним, драматичним. Бо він про історичні драми українського народу, до якого я маю честь належати. Стрічка майстерно знята. Попри спробу режисера змусити трішки посміятися – в мене не вийшло... Не було смішно, бо і цей сміх, гротескні картини теж символічні. Я раджу подивитися цей фільм. Толокою відбудуємо країну».
Федір Шепель,
фото автора та з інтернету
