ПОЛІТИКА

Політична карта Кіровоградської області

Територія Кіровоградської області не була окупованою.

Проте збройна агресія Росії поставила низку викликів перед її жителями та підприємцями, наголошують в ОПОРА. Йдеться про зростання цін на продукти харчування і пальне, систематичні відключення електроенергії, ракетні обстріли, потреба облаштування укриттів, виїзд населення в інші області та країни, формування військових частин, створення блокпостів за межами населених пунктів, розміщення тимчасово переміщених осіб, переїзд підприємств і навчальних закладів. 

Частина підприємств не витримали труднощів. Зокрема, на простій пішов Побузький феронікелевий комбінат — єдиний в Україні завод, що виготовляв феронікелеві сплави, які активно використовують під час ремонту військової техніки.

З березня 2022 року обласну військову адміністрацію очолює міський голова Кропивницького Андрій Райкович (обраний від політичної партії «Пропозиція»). Виконує обов’язки міського голови Кропивницького його заступник Олександр Мосін.

Соціально-економічний стан

За структурою економіки Кіровоградщина є аграрно-індустріальною областю. Провідну роль у ній займає сільгоспвиробництво, також представлені промисловий комплекс, машинобудування, розвинена паливно-енергетична галузь та торгівля.

У Кропивницькій міській раді зазначають, що бойові дії в Україні порушили логістичні зв’язки й ускладнили отримання сировини та комплектуючих з інших промислових міст. Крім того, загострилася ситуація з кадровим забезпеченням підприємств. На початку повномасштабного вторгнення не вистачало паливно-мастильних матеріалів. 

За словами заступника міського голови Кропивницького Михайла Бєжана, частина підприємств доклали зусиль і перелаштували роботу в складних умовах воєнного стану, застосували нові підходи в організації своєї діяльності. За даними Державної податкової служби, загальна кількість підприємців порівняно з довоєнним періодом не зменшилася. Станом на 1 грудня 2022 року на обліку в органах ДПС перебувало 14139 юридичних осіб і 14234 фізичних осіб — суб’єктів господарювання.

Як вказує Михайло Бєжан, частина підприємців скористалися механізмами державної фінансової підтримки. Зокрема, за програмою “єРобота” прийнято позитивні рішення щодо 31 заявки на загальну суму понад 10 млн грн, із них грантові кошти — понад 6 млн грн. Як наслідок, будуть запущені нові виробництва товарів і послуг в різних галузях економіки (швейне виробництво, виробництво кондитерських виробів, меблів, промислових пральних машин, ресторанне господарство, зоомагазин, фотостудія, косметологічний кабінет, стоматологічний кабінет, дитячий розважальний центр тощо). Передбачається створення понад 50 робочих місць.

Податковими пільгами, зокрема можливістю не сплачувати 2% від доходу, скористалися 386 юридичних осіб і 1981 ФОП з Кропивницького. Всього платників I групи єдиного податку в місті зареєстровано 1885, II групи — 3091. За програмою «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці оформили 332 кредити за пільговими ставками. 116 роботодавців скористалися механізмом компенсації за працевлаштування 303 внутрішньо переміщених осіб — сумарно їм виплатили понад 3,7 млн грн. За рахунок коштів обласного і міського бюджету фінансову підтримку отримали 2 фізичні особи-підприємці з Кропивницького на загальну суму 299,74 тис. грн.

Наразі, за словами посадовців, у міській раді розглядають питання про релокацію підприємств із фронтових міст. У січні 2023 року на території Кропивницької громади продовжили свою діяльність до півсотні переміщених підприємств із 7 регіонів України, найбільше — з Донецької, Запорізької і Луганської областей та міста Харкова. Їхня діяльність сконцентрована у реальному секторі економіки, торгівлі і ресторанному господарстві, освіті тощо, на них працевлаштовані більше 700 осіб, із яких понад 300 — вимушені переселенці. Кропивницькі підприємства надали майданчики для розміщення виробничих потужностей підприємств із зон бойових дій.

За даними Держстату, середня заробітна плата штатних працівників на Кіровоградщині становить 11 658 грн за місяць. В Головному управління статистики у Кіровоградській області зазначають, що інфляція на споживчому ринку в 2022 році становила 27,6%. Найбільше подорожчали яйця — на 93,4%, фрукти — на 82,4%, овочі — на 62,1%, риба та продукти з риби — на 48,5%.

На Кіровоградську область припало близько 10 російських ракетних ударів: потрапили в критичну інфраструктуру й аеропорт Кропивницького. Нині постачання електрики, води, тепла та газу в області відбувається в повному обсязі. 

У 2022 році послугами Кіровоградського обласного центу зайнятості скористалися 32,8 тис. безробітних. Натомість у 2021 році до нього звернулися аж 47,2 тис. людей. Така кількість пов’язана зі звільненнями: у 2021 році роботодавці заявили про заплановане вивільнення 10,4 тис. працівників, а в 2022 — 4 128 працівників. 

Станом на 1 лютого 2023 року на одне вільне робоче місце в області в середньому претендували 7 безробітних. Найбільша невідповідність попиту на робочу силу та її пропозиції спостерігалася серед представників робітників сільського господарства (30 осіб на одне робоче місце), технічних службовців (15 осіб), найпростіших професій (13 осіб), працівників сфери торгівлі і послуг (12 осіб), службовців і керівників (на 1 вакансію претендувало 10 осіб). 

Найбільше труднощів у працевлаштуванні зазнають представники таких професій: продавець, кухар, бухгалтер, водій автотранспортних засобів, підсобний робітник, прибиральник, листоноша. Наприклад, станом на 1 лютого 2022 року для 249 безробітних кухарів було 17 вільних робочих місць, для 433 продавців — 46, для 108 бухгалтерів — 24, для 114 водіїв автотранспортних засобів — 52, для 582 підсобних робітників — 18, для 173 прибиральників — 7, для 78 листонош — 4. Натомість нестача кадрів спостерігається серед таких професій: лікар загальної сімейної практики, лікар-офтальмолог, лікар-хірург, лікар-психіатр, машиніст автомотриси, лікар-педіатр, електрослюсар, електрик дільниці, кріпильник, гірник, монтер колії.

У 2022 році в Державну службу зайнятості на Кіровоградщині звернулося 2 678 внутрішньо переміщених осіб (які отримали довідку про взяття на облік у 2021-2022 роках). У 2021 році таких звернень від переселенців було 173, працевлаштували тоді 36 людей, а в 2022 році — 728. 

На запит ОПОРИ Міністерство соціальної політики повідомило, що станом на 12 грудня 2022 року на обліку внутрішньо переміщених осіб в Кіровоградській області перебуває 97 110 людей, із яких 26 496 — діти. 

Представники громадської організації “Десяте квітня”, які захищають права вразливих груп, в тому числі внутрішньо переміщених осіб, у коментарі ОПОРІ зазначили, що у Кіровоградській області є 201 місце компактного проживання, де мешкають 3100 внутрішньо переміщених людей. Найбільше переселенців у Кропивницькому районі (понад 13 тис. людей), а найменше — в Новоукраїнському (понад 11 тис.). Найчастіше переселенці залишаються жити в містах Кропивницький, Олександрія і Знам’янка. 

Згідно з інформацією про результати роботи органів державної реєстрації актів цивільного стану, за 2022 рік у Кіровоградській області народилося 5 327 дітей, а померло 16 390 людей, уклали шлюб 6473 родини, а розлучилися 504 сім’ї. Для порівняння: у 2021 році на Кіровоградщині народилося 5566 дітей, померло — 19005 людей, зареєстрували стосунки 4075 родин, а розірвали шлюб 659 сімей. Як бачимо, в області збільшилася кількість шлюбів і зменшилася кількість смертей. 

На сайті Кіровоградської обласної ради в розділі «Інформація про обласний бюджет» немає ні звіту про виконання бюджету за 2022 рік, ні даних про бюджет на 2023 рік. 

Бюджет Кіровоградської області в 2022 році складав 2,783 млрд грн, із яких 147,3 млн — трансферти з державного бюджету, які передають територіальним громадам.

Видатки на освіту в обласному бюджеті 2022 року становили 875,4 млн грн. За ці кошти, з-поміж іншого, фінансуватимуть заклади загальної середньої освіти (251,8 млн грн), професійної освіти, Інститут післядипломної педагогічної освіти ім. Сухомлинського тощо. Бюджет передбачає виплати стипендій і премій обдарованим учням, студентам і викладачам, які їх підготували, а також грошової допомоги випускникам педагогічних і медичних вишів, які понад три роки працюватимуть у закладах, визначених органами управління освіти, і медзакладах у сільській місцевості. 

На охорону здоров’я в області залучили 315,5 млн грн. Кошти скерували на утримання обласних медзакладів, які не надають послуг за програмою медичних гарантій, і на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

У загальному фонді обласного бюджету на 2022 рік враховані видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення населення — 272,7 млн грн. Це ресурси на утримання будинків-інтернатів, Центру соціально-психологічної реабілітації дітей і регіонального контактного центру; допомогу на лікування та розв’язання соціально-побутових проблем; виконання обласної програми підтримки учасників АТО/ООС; пільгове медичне обслуговування постраждалих у наслідок Чорнобильської катастрофи.

На культуру і мистецтво область мала використати 115,6 млн грн. Кошти мали піти на фінансування обласної філармонії, театру ім. Кропивницького, обласного театру ляльок, бібліотек, музеїв, Центру народної творчості. Крім цього, були передбачені кошти на проведення мистецьких і театральних заходів, виплату обласних стипендій і премій, фінансову підтримку творчих спілок.

Видатки на фізичну культуру і спорт становили 58,9 млн грн. Кошти залучили на утримання дитячих спортивних шкіл, центру здоров’я, центру «Інваспорт», підготовку спортсменів школою вищої майстерності, виплату стипендій, премій та підтримку громадських фізкультурно-спортивних організацій.

Однак бюджет Кіровоградської області в 2022 році неодноразово переглядали. Зокрема, депутати обласної ради на позачерговому засіданні 15 лютого 2022 року виділили 2 млн грн на організацію тероборони.

Загальний обсяг обласного бюджету на 2023 рік становить 2,395 млрд грн. Основні напрямки витрат: освіта — 859,8 млн грн; соціальний захист та соціальне забезпечення — 284 млн грн; охорона здоров'я — 239,5 млн грн; фізкультура і спорт — 57,6 млн грн; будівництво — 25,3 млн грн. 

Порівняно з минулим роком в обласному бюджеті-2023 скоротили видатки на охорону здоров’я, фізичну культуру та спорт, а також на заробітну плату для вчителів. На зарплату вчителям з державного бюджету передбачили 2,2 млрд грн, що на 200 млн грн менше, ніж у 2022 році, та ще на 200 млн грн менше, ніж у 2021-му. Причина такого скорочення витрат — зменшення кількості дітей і класів. Про це у коментарі «Суспільному» зазначила директорка обласного департаменту освіти Ельза Лещенко. Також, за словами директорки обласного департаменту культури і туризму Уляни Соколенко, у 2023 році вп’ятеро зменшили витрати на туризм — через війну.

Що ж стосується бюджету територіальної  громади Кропивницького, то загальна   сума доходів на 2022 рік становила 2,733 млрд грн. Його наповнення забезпечили такі основні податки: податок на доходи фізичних осіб; єдиний податок суб’єктами підприємницької діяльності; плата за землю; акцизний податок. Трансфертів з державного та обласного бюджетів надійшло на суму 472,4 млн грн — в основному це освітні субвенції.

Загальний обсяг видатків бюджету територіальної громади на 2022 рік було визначено в обсязі 2,708 млрд грн. При цьому перш за все врахровували потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ. За структурою найбільшу питому вагу займають такі сфери: освіта — 1,490 млрд грн; охорона здоров’я — 101,8 млн грн; культура — 39,8 млн грн; фізична культура і спорт — 37,0 млн грн; соціальний захист і соціальне забезпечення — 191,1 млн грн; житлово-комунальне та дорожнє господарство — 349 млн грн; будівництво й інвестиційні проєкти — 77,1 млн грн тощо.

Із загального фонду бюджету передовсім фінансували заробітні плати, витрати на енергоносії та інші захищені статті видатків. Однак протягом 2022 року депутати Кропивницької міськради вносили зміни до бюджету, які стосувалися фінансування територіальної оборони, облаштування укриттів тощо. 

У 2023 році дохідна частина бюджету Кропивницької громади запланована в сумі 2,853 млрд грн. Найбільше коштів піде в розпорядження департаменту соціальної політики на фінансування бюджетних програм у сфері соціального захисту — 124,8 млн грн; управлінню охорони здоров’я — 106,4 млн грн; управлінню культури — 97,2 млн грн; управлінню молоді і спорту — 57 млн грн. Головне управління житлово-комунального господарства отримає 361,7 млн грн бюджетних коштів: на благоустрій міста — 122,5 млн грн; фінансову підтримку КП «Теплоенергетик» (виробництво та постачання теплової енергії) — 143 млн грн, ремонт доріг — 25,8 млн грн. 

Якщо розглянути структуру видатків загального фонду, то на фінансування захищених статей скерували близько 74% видатків. Зокрема, на оплату праці працівникам бюджетних установ та комунальних підприємств — 57,4%, розрахунки за енергоносії — 12%, інші захищені статті — 4,4%. В умовах продовження дії воєнного стану на територіальну оборону, цивільний захист населення та підтримку внутрішньо переміщених осіб в бюджеті громади запланували 33,6 млн грн. 

9 лютого нинішнього року депутати Кропивницької міськради підтримали рішення про зміни в бюджет-2023. Зокрема, вони виділили 30 млн грн на капітальний ремонт приміщень Центральної міської лікарні на вулиці Салганні піски, реконструкцію операційного блоку міської лікарні швидкої медичної допомоги та інші об’єкти. Ще 1,9 млн грн піде на капітальний ремонт захисних споруд цивільного захисту, які передають до комунальної власності.

Також із бюджету громади до державному бюджету спрямують субвенцію в сумі 12,2 млн грн для Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, управління Служби безпеки України в Кіровоградській області та військової частини.

У бюджеті на 2023 рік міська рада збільшили видатки на сфери охорони здоров’я, молоді та спорту, соціального захисту тощо. Однак у 2023 році, депутати, ймовірно, вноситимуть зміни до документа і перерозподілятимуть кошти. 

Станом на січень 2023 року у Кропивницькому зареєстровано 26 тис. вимушено переміщених осіб. За минулий рік в обласному центрі для них створили два соціальні гуртожитки і практично завершилося будівництво третього. Такі дані озвучив виконуючий обов’язки міського голови Олександр Мосін під час зустрічі із представниками Швейцарського Червоного Хреста, які працюють в Україні за напрямком створення прихистків для внутрішньо переміщених осіб. 

Посадовці зазначили, що  в Кропивницькому є земельні ділянки, які  можна використати під будівництво соціального житла. Керівництво міської ради запропонувало делегатам підготувати технічне завдання для створення модульного містечка. Також розглядають ідею збудувати десятиповерховий будинок по вулиці Генерала Жадова у Кропивницькому та добудувати п'ятиповерховий гуртожиток у селищі Новому. Наразі для реалізації цих проєктів шукають інвесторів. 

Кропивницька міська територіальна громада надала прихисток громадянам із 13 регіонів України, найбільше — з Донецької, Харківської, Херсонської, Луганської, Запорізької та Миколаївської областей.

За словами директорки департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради Юлії Вовк, відповідно до визначеного Мінрегіоном переліку, на державному рівні переселенцям надають допомогу на проживання. Станом на 1 січня нинішнього року її нарахували 19 227 отримувачам на загальну суму 453 млн грн, а в січні 2023 року — 16 961 отримувачу на суму 51 млн грн. Допомогу надають щомісячно з місяця звернення на період воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, яка отримала відповідну довідку.

Також департамент здійснює призначення більше 10 видів державних допомог щодо соціального захисту вимушених переселенців, які проживають у Кропивницькому

Допомогу від держави отримують і власники житлових приміщень, які безкоштовно прихистили переселенців. Станом на 1 січня нинішнього року до департаменту надання адміністративних послуг надійшло 6154 заяви від 1481 жителя на компенсацію витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб. Компенсації виплачують за рахунок коштів Товариства Червоного Хреста

Крім того, тимчасовий прихисток для внутрішньо переміщених осіб надають комунальні заклади соціального спрямування міста Кропивницького.

За словами Юлії Вовк, Кропивницький міський соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з березня минулого року прийняв 304 людини, міський центр обліку та тимчасового перебування бездомних осіб прихистив 35 вимушених переселенців, комунальний заклад «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Фортечної районної у місті Кропивницькому ради» надав тимчасовий прихисток 1378 внутрішньо переміщеним особам.

«Фахівці закладів у співпраці з громадськими організаціями та благодійними фондами надають психологічну, юридичну, гуманітарну, домедичну допомогу. Особливу увагу приділяють роботі з дітьми з родин ВПО, літнім людям та людям з інвалідністю. Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Фортечної районної у місті Кропивницькому ради займається реабілітацією дітей з інвалідністю з числа сімей ВПО — до закладу їх зараховано 17. На обслуговуванні в структурних підрозділах Кропивницького міського територіального центру соціального обслуговування перебуває 22 вимушені переселенці, які мають можливість скористатися послугами служби ‘Соціальне таксі’, перукаря, швачки, прання, пункту прокату технічних засобів реабілітації, отримати безкоштовні соціальні послуги», — зазначила Юлія Вовк.

Департамент соцполітики міської ради співпрацює з гуманітарними міжнародними організаціями та фондами. Станом на 1 січня до установи надійшла гуманітарна допомога на загальну суму 10,7 млн грн. За ці кошти місця компактного розселення ВПО в комунальних закладах забезпечили матрацами, постільною білизною, предметами вжитку, технікою, ємностями для води. Переселенці можуть отримати продуктові набори, одяг для дітей віком від 2 до 9 років, гігієнічні набори та набори для лежачих хворих.

У планах міської ради на цей рік — розробка комплексної програми підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2023-2025 роки й організація додаткових місць для їх розселення.

Одне з питань, які найбільше хвилюють переселенців, — це житло. Ціни на оренду квартир та будинків у Кропивницькому після початку повномасштабного вторгнення зросла у декілька разів. Згідно з оголошеннями на OLX, ціни коливаються від 5000 гривень до 30 000 гривень за місяць без урахування комунальних платежів. Інколи можна натрапити на дешевші пропозиції, але такі квартири переважно розташовані у віддалених мікрорайонах. Наразі в місті шукають інвесторів для будівництва житла. 

Політична ситуація в області 

У Верховній Раді України Кіровоградщину представляють 5 нардепів-мажоритарників. Четверо з них обрані від політичної партії «Слуга народу» — Олександр Дануца (ВО №99), Ігор Мурдій (ВО №100), Юрій Кузбит (ВО №101) та Олег Воронько (ВО №103). Втім, 1 лютого 2022 року Олег Воронько заявив, про вихід із фракції «Слуга народу». Ще один депутат, Олесь Довгий (ВО №102), балотувався як позафракційний.

За три роки роботи в парламенті ці депутати долучилися до роботи над 265 законопроєктами, 69 із яких стали законами. Лідером за кількістю законодавчих ініціатив став Олександр Дануца, а найменше їх у депутатському доробку Ігоря Мурдія. 

За результатами місцевих виборів 2020 року до складу Кіровоградської обласної ради пройшли 7 політичних сил. Це 15 депутатів від ВО «Батьківщина», 14 — від «Слуги народу», 11 — від «Опозиційної платформи — За життя», 9 — від «Європейської Солідарності», по 5 — від «За майбутнє», «Пропозиції» та «Радикальної партії». 

Головою Кіровоградської обласної ради у 2020 році став безпартійний Сергій Шульга, що балотувався від «Слуги народу». Однак тоді з першого разу обрати очільника обласної ради депутати не змогли через повідомлення про замінування приміщення. З другого разу депутати призначили очільника обласної ради, а також підтримали кандидатури його першого заступника Юрія Семенюка («Пропозиція») та інших заступників Дмитра Лінька («Радикальна партія») і Вадима Волканова (безпартійний, що балотувався від «Опозиційної платформи — За життя»). На перших засіданнях сесії представники партії «Європейська Солідарність» заявили про перехід в опозицію. Сергій Коваленко, представник цієї політичної сили, очолив бюджетну комісію. Наразі заступник голови облради Дмитро Лінько служить в батальйоні «Стугна». 

18 березня 2022 року фракція «Опозиційної платформи — За життя» припинила діяльність у Кіровоградській обласній раді. Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив її голова Андрій Тесленко. 

На відміну від попередніх років, нині в Кіровоградській обласній раді тривають політичні конфлікти. Зокрема, 31 березня 2023 року на початку сесії депутати намагалися проголосувати за звільнення голови ради Сергія Шульги, однак після перерви їм не вистачило кворуму для продовження сесії. Згодом посадовець так написав у соцмережах про причини винесення питання про його звільнення: «Користуючись тим, що зараз повномасштабна війна і вся увага зосереджена на подіях під Бахмутом та на лінії всього фронту, старі політичні групи в області роблять усе, щоб повернути собі вплив. Якщо підсумувати, то за цю каденцію вже більше десяти разів вони виношували план звільнити мене з посади. Чому вони це роблять? Відповідь одна — і її озвучив один із ініціаторів на сесії. Бо я не вмію домовлятися. Але про що йде мова? Якщо треба сідати за круглий стіл — мої двері завжди відчинені. Якщо про договорняки, то у нас дійсно різні системи координат. У моїй — прозорий менеджмент, ефективна робота комунальних підприємств, співпраця з ЄС. Що у їхній — багатьом добре відомо. Адже, це я в політиці — людина нова. А от інших головних акторів цього театру абсурду життя добре покидало по політичних проєктах».

3 квітня 2023 року представники чотирьох політичних сил Кіровоградської обласної ради («За майбутнє», «Батьківщина», «Європейська Солідарність» та «Слуга народу») зібрали пресконференцію. Олександр Горбунов («За майбутнє») сказав, що голова обласної ради Сергій Шульга не реагує на звернення депутатів:

«Півтора року я й колеги подавали документи, які не доходять до розгляду в сесійній залі. Будь-яка пропозиція, яку подає депутат, згідно з законом має розглядатися в залі. Якщо є якісь нарікання до оформлення, то обов’язок секретаріату — допомогти депутатові правильно оформити. У будь-якому разі пропозиція повинна піти в зал на розгляд. Півтора року завертаються такі проєкти рішень».

Зі слів Олександра Горбунова, 12 січня на бюджетній комісії, де був присутній і Сергій Шульга, депутати всіх фракцій підтримали рішення заслухати публічні звіти голови обласної ради й керівників комунальних підприємств на найближчій або позачерговій сесії.

«Після цього пройшли три засідання сесії. Реакції не було ніякої. Така реакція починається тоді, коли є вимога про звільнення. Тільки зараз у нього з’являється бажання прозвітувати. Ми маємо тоталітарний режим управління обласною радою. Голова обласної ради обраний депутатами. Він старший серед рівних. Якщо старший не може організувати роботу інших, то, я вважаю, таку людину треба змінювати», — сказав Олександр Горбунов.

35 депутатів, які хотіли зняти Сергія Шульгу з посади, Олександр Горбунов назвав «антикризовою депутатською більшістю».

Однією з причин конфлікту депутати називають неефективне призначення керівництва комунального підприємства ОКВП «Дніпро-Кіровоград», а також одноосібне призначення керівника театру імені Марка Кропивницького. 

25 квітня депутати Кіровоградської обласної ради скликали шістнадцяту позачергову сесію. Обранці від «Радикальної партії Олега Ляшка» та позафракційні, обрані від політичної сили «Опозиційна платформа — За життя», наполягали на незаконності її скликання. Олександр Горбунов («За майбутнє») запропонував винести на порядок денний питання про звільнення Сергія Шульги. Під час таємного голосування депутати підтримали таке рішення, а натомість обрали головою Кіровоградської облради його однопартійця Юрія Дрозда. 

Місцеві ЗМІ зазначають, що Юрій Дрозд — колишній перший заступник начальника УМВС Кіровоградської області, підприємець зі сфери пожежної безпеки. У 2015 році безуспішно балотувався до облради від «БПП». За інформацією з аналітичної системи Youcontrol, він очолює ТОВ «АПС-Кіровоград», ТОВ «Техногенна безпека», ТОВ «АПС-Київ». В останніх двох фірмах  Дрозд є одним із засновників.

У 2018 році «АПС-Кіровоград» і «Техногенна безпека» розіграли тендер управління освіти міськради Кропивницького на облаштування пожежних сигналізацій у школах міста. Ці ж підприємства були фігурантами розслідування активістів і ЗМІ щодо монопольного бізнесу з передачі пожежного сигналу до ДСНС. Фірми мали стосунок до родичів і керівництва управління ДСНС. 

Наразі на сайті Кіровоградської обласної ради закрита сторінка з інформацією про депутатів. Сесії ради на початку повномасштабного вторгнення відбувалися онлайн, а згодом — у приміщенні. Зараз депутати регулярно збираються в сесійній залі. 

Політична ситуація в Кропивницькому

Нині у Кропивницькій міській раді представлені 7 політичних сил. Серед них —  «Пропозиція (9 депутатів), «Слуга народу» (6 депутатів), «Європейська Солідарність» (6 депутатів), Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та «Перспектива міста» — по 5 депутатів, «Рідне місто» (4 депутати), «Наш край» (3 депутати). Також 4 депутати мала політична сила «Опозиційна платформа — За життя», однак у березні 2022 року її представники оголосили про саморозпуск фракції. За інформацією з сайту Кропивницької міської ради, наразі обранці від «Опозиційної платформи — За життя» не входять до жодної фракції. 

Міський голова Андрій Райкович балотувався від політичної сили «Пропозиція», а в березні 2022 року очолив Кіровоградську обласну військову адміністрацію. У листопаді минулого року керівник ОВА призначив собі двох нових заступників — Павла Конотопка та Катерину Колтунову. Остання є депутаткою Кропивницької міської ради і балотувалася від партії «Пропозиція». 

Виконує обов’язки мера Кропивницького заступник міського голови Олександр Мосін. Він також є депутатом Кіровоградської обласної ради і входить у фракцію партії «Пропозиція». Організовує засідання міської ради та її виконавчого комітету секретар міськради Олег Колюка, депутат Кропивницької міської ради від «Пропозиції». Заступник міського голови Михайло Бєжан є депутатом міської ради від партії «Слуга народу», а заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександр Вергун також є керівником партії «Пропозиція» у Кропивницькій районній раді. Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Сергій Колодяжний раніше очолював управління молоді та спорту Кропивницької міської ради, не балотувався під час місцевих виборів у 2020 році. 

Як бачимо, на керівних посадах у Кропивницькій міській раді працює кілька представників партії «Пропозиція», від якої балотувався і міський голова. Це двоє заступників міського голови, а також очільниця юридичного управління Марина Смаглюк, депутатка Кіровоградської обласної ради. Відповідно, партія потенційно може використовувати адмінресурс, зокрема медійний. Ба більше, офіційні рішення міської влади під час війни часто висвітлюють на партійних ресурсах із використанням символіки політичної сили. Наприклад, на сторінці партії пишуть про прийняття бюджету на 2023 рік, розповідають про освітню субвенцію та анонсують роботу резиденції Святого Миколая у Кропивницькому. 

Активна сторінка і в політичної сили «Слуга народу — Кропивницький». Тут анонсують звіти депутатів міської ради, вітають читачів зі святами тощо. Також на сторінці партії розмістили відео про візит в область очільниці партії Олени Шуляк. Вона, зокрема, розповіла про виділення з державного бюджету коштів на відбудову зруйнованої інфраструктури, будинків тощо. Це може свідчити про ймовірне використання адміністративного ресурсу для збільшення авторитетності політичної сили. 

На сторінці ВО «Батьківщина» Кіровоградщина від початку повномасштабного вторгнення розмістили дві публікації про волонтерство депутатів із Кіровоградщини. Всі інші матеріали поширюють із всеукраїнської сторінки партії чи акаунту очільниці політичної сили. Зокрема, в одній із публікацій ідеться про те, що депутат Олександрійської міськради від Віталій Журавльов, який балотувався у Верховну Раду на 103 окрузі (м. Олександрія), разом із благодійним фондом «Українські соціальні програми» займається волонтерською допомогою для вимушених переселенців Олександрії та всієї Кіровоградської області.

Остання публікація на сторінці «Наш край — Кропивницький» датована 23 лютого 2022 року. Не оновлюються регіональні сторінки політичних сил: «Перспектива міста» та «За майбутнє».

Медіаринок

Основна частина засобів масової інформації Кіровоградської області розташована в обласному центрі. Водночас добре розвиваються ЗМІ в містах обласного значення та об’єднаних громадах.

Зокрема, виходять друком понад десять обласних друкованих ЗМІ: «Нова газета», «21 канал», «Сільське життя плюс», «Діалог», «Наше місто і село», «Первая городская газета», «Народне слово», «Кіровоградська правда», «Україна-Центр» тощо. Є й районні газети — «Вісник Голованівщини», «Новоукраїнські новини», «Олександрійські новини» та інші. Втім, через безкоштовний доступ до інформації в інтернет-виданнях тиражі газет суттєво скорочуються, а їхній вплив на суспільно-політичне життя зменшується. З лютого 2022 року з друком видань виникали проблеми. У результаті частина газет змінили друкарні, а інші не надрукували частину номерів. 

Популярними інтернет-виданнями в регіоні є «Гречка», «Перша електронна газета», «Без купюр». В містах обласного значення працюють місцеві інтернет-ЗМІ — «Олександрійський тиждень», «Світловодськ», «Кomora.info» (місто Знам’янка).

У Кропивницькому більшість політичних сил мають власні інтернет-ресурси, на яких вони публікують інформацію про роботу в депутатських комісіях, ініціативи із збору допомоги тощо. З представниками ВО «Батьківщина» на міському рівні пов’язані інтернет-видання «Трибуна» та «Прожектор», а на обласному рівні — «Златопіль». Чинний нардеп від партії «Слуга народу» з округу №99 Олександр Дануца дотичний до сайту «Кіровоград 24». У виданні «Mandarin-News» публікують матеріали про досягнення депутатів міської ради Кропивницького від «Радикальної партії Олега Ляшка». 

У Кропивницькому також працює інформаційна агенція CBN — Центральноукраїнське бюро новин (Central Ukrainian Bureau of News). Його заснували три газети — «Україна-Центр», «Кіровоградська правда» та «Народне слово». Наразі функціонує сайт агенції і телеканал «Вітер». Всю цю структуру пов’язують із колишнім головою Кіровоградської ОДА, нардепом VII скликання Сергієм Кузьменком. 

В області працює три телеканали: «Вітер», «UA:Кропивницький» і «TTV». Останній перебуває у сфері впливу депутата облради Ігоря Волкова («Слуга народу»). 

У 2022 році розпочався випуск інформаційного дайджесту «Кропивницький вечірній» на базі «Вечірньої газети», засновником якої була міська рада. Згідно з рішенням депутатів досвід видання дайджесту в 2022 році підтвердив його ефективність з поширення інформації у територіальній громаді, тому його створення та друк продовжать у 2023–2025 роках — на це виділили кошти з міського бюджету. 

З початку повномасштабного вторгнення у Кіровоградській області зникли журнал «Персона», інтернет-видання «Акула» та «Провінція» в Долинській. Про це зазначили журналісти та редактори у закритій спільноті області. 

Також в області зростає популярність блогерів і сторінок у соціальних мережах, найпопулярнішою з яких є фейсбук. Не ігнорують її й інтернет-видання, адже більшість новин, статей  поширюють саме тут. Найбільші фейсбук-групи — Кропивницький Live (майже 65 тисяч учасників), За кермом — Кропивницький (51 тисяча учасників), Батьківська рада Кропивницького (22 тисячі учасників), Знам’янка-підслухана (33 тисяч учасників), Світловодські вечірній (майже 9 тисяч учасників), Типичная Александрия (47 тисяч учасників). 

Останнім часом набрали популярності телеграм-канали. Зокрема, в чаті Безпечне місто Кропивницький спілкується понад 21 тисяча учасників, а на канал голови Кіровоградської військової адміністрації Андрія Райковича підписані понад 70 тисяч користувачів. Колишня очільниця Кіровоградської ОВА Марія Чорна має понад 40 тисяч підписників. 

Менш популярними у регіоні є ютуб та інстаграм. Хоча більшість місцевих видань створили свої канали у цих соцмережах, великої кількості підписників вони не мають. Наразі найбільше глядачів у телеканалів «UA: Кропивницький» (34,4 тисячі підписників) та //www.youtube.com/@VITERTV">«Вітер» (6,56 тисяч користувачів).

Фінансово-промислові групи

Керівництво великих підприємств області пов’язане з місцевими політичними процесами. Зокрема, депутатом Кіровоградської обласної ради VI скликання був Андрій Бродський — директор ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Велта». Компанія займає 2% світового ринку продажу ільменіту та 35% його видобутку на українському ринку, покриває близько 10% потреб найбільшого в світі американського споживача титанової сировини. 

Співвласник компаній «Гідросила ГРУП» та «Ельворті ГРУП» Павло Штутман має вплив на фракції політичних партій у міській та обласній радах, зокрема через депутатів — топменеджерів цих компаній. У жовтні Шевченківський райсуд Києва арештував корпоративні права групи компаній «Гідросила ГРУП» у кримінальному провадженні про держзраду. За версією слідства, щонайменше з 2021 року Павло Штутман спільно з іншими громадянами України, використовуючи підконтрольні йому підприємства, а також суб’єкти господарювання, що розміщені на території Росії, які входять до групи компаній ПрАТ «Гідросила Груп» (АО «Союзгидравлика» (Бєлгород, РФ), ООО Белгородская сбытовая компания» (Бєлгород, РФ), АО «Техничесний центр Эльворти» (Батайск, РФ), ООО «Гидросила М» (Москва, РФ)) виробляють і постачають, у тому числі до підприємств військово-промислового комплексу РФ АОА «Брянский Арсенал» та ООО «Военно-промышленная компания», запчастини, які надалі встановлюють на військову техніку РФ. 

У 2015 році, коли Андрій Райкович уперше балотувався на посаду міського голови, з’явилася ініціатива «Час єднатися», до якої увійшли Павло Штутман («Гідросила»), Ірина Саєнко (керівниця Торгово-промислової палати), Костянтин Яриніч (на той час народний депутат), Євген Бахмач (НВО «Радій») тощо. Організатори запевняли, що це група людей, які підтримують кандидата на посаду міського голови Андрія Райковича. 

Крім того, Євгенія Бахмача («Радій») та Андрія Райковича пов’язують із церквою УПЦ МП. Вони побудували два храми і віддали їх в оренду священикам Московського патріархату. Наразі Служба безпеки України веде розслідування щодо двох церковників: митрополита Олександрійського та Світловодського УПЦ МП Боголепа (Валерій Гончаренко) та митрополита Кіровоградського та Новомиргородського УПЦ МП Іоасафа (Петро Губень). У жовтні 2022 року СБУ провела обшуки у керівництва УПЦ МП у Кіровоградській області. За даними слідства, Боголеп причетний до поширення ідей, що посягають на територіальну цілісність України та розпалювання релігійної ворожнечі. Під час обшуків СБУ виявила листування з патріархом Московським Кирилом та вилучила виготовлені в РФ антиукраїнські матеріали.

Розвиток громадянського суспільства 

Активними у громадському секторі Кіровоградщини є кілька десятків організацій. З весни 2014 року активно розвивається волонтерський рух: «Серця матерів та ветеранів війни Кропивницького» (Інна Колпак), «Громадська варта» (Вікторія Касьянова), «Мобільна волонтерська група» (Наталія Салімова), «Армія SOS Кропивницький» (Оксана Червоная) та інші. Також працюють організації, які опікуються правами людей з інвалідністю: «Серце матері», «Народна академія творчості» тощо. В зоозахисному напрямку діють «Бім», «Щасливий пес» тощо. З початком повномасштабного вторгнення в Кропивницький переїхали громадські організації зі східної України: «Я — Маріуполь», «Нова Дружківка», «Задзеркалля» (місто Слов’янськ) та інші. 

Хабом для громадських організацій області, а також активною правозахисною організацією є «Територія успіху» (керівник — Інга Дуднік). На початку її члени заснували «Гуманітарний штаб», який надавав допомогу переселенцям (їжу, одяг, речі, постіль тощо). Також опікується переселенцями і військовими благодійний фонд «Планета» (Ксенія Шевченко). Юридичні консультації, психологічні тренінги для переміщених осіб проводить ГО «Десяте квітня» (Володимир Кудря).

Екологічні ініціативи активно впроваджують «Озеленення Кропивницький» (Надія Паливода) та «Флора» (Людмила Шестакова). Проєктами зі сприяння децентралізації у 2019 році активно займається Агенція сталого розвитку «Хмарочос» (Ірина Ткаченко).

На Кіровоградщині немає впливових представників парамілітарних організацій, але натомість діє понад 10 громадських організацій, пов’язаних із військовими. 

Під час місцевих виборів 2020 року в області працював Благодійний фонд Сергія Кузьменка «Турбота». Організація придбала апарати ШВЛ в Олександрійську лікарню, передавала комп’ютери в місцеві школи тощо. 

Крім того, у Кропивницькому діяв Благодійний культурно-мистецький фонд «Перспектива», який очолював теперішній депутат Кропивницької міськради Артем Стрижаков. Від імені фонду проводили конкурс грантів, за кошти яких реалізували цілу низку проєктів: «Поезія стін», «Вуличне піаніно» тощо. 

Під егідою Благодійного фонду Олександра Горбунова (нині депутат облради від партії «За майбутнє») у 2020 році в Кропивницькорму провели Велодень. В афіші заходу зазначалося також про розіграш призів. 

Слід вказати, що хоча всі ці благодійні фонди були дуже активними перед виборчими процесами, у період воєнного стану вони не фактично згорнули діяльність. 

При міськвиконкомі Кропивницького створена громадська рада, однак через конфлікт між громадськими організаціями вона не ефективна. Також створена громадська рада при Кіровоградській ОДА. Гарною практикою є впровадження громадського бюджету, використання інструментів петицій та місцевої ініціативи. Однак наразі у Кропивницькому немає реальних прикладів, коли петиції стали рушієм у вирішенні якихось питань. Інша ситуація з громадським бюджетом — чимало проєктів уже стали реальними об’єктами в містах області.