ПОЛІТИКА

Олексій Волович про стабільність, ймовірність збереження санкцій проти Росії та необхідні геополітичні кроки України

Політичне життя в Україні (і світі) відновлюється після затяжних зимових канікул. 

Яким воно буде? Про це – у відповідях кандидата історичних наук, політичного аналітика Олексія Воловича.

1. Як Ви охарактеризуєте рік, що минув, з огляду на досягнення та прорахунки України на геополітичній арені світу?

– Позиції  будь-якої  країни  на міжнародній  арені  залежать передусім від  її політичної  стабільності і економічного  потенціалу. У 2017  році  політична  ситуація в Україні, незважаючи на  війну  на Донбасі,  залишалась  відносно  стабільною,  а  макроекономічний  потенціал має  сталу  тенденцію до  зростання у наступному році: 

Досягнення: За підсумками 9 місяців 2017 року експорт українських товарів і послуг становив 38,1 млрд дол.  і збільшився на 6 млрд  дол. у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року;  серед 23 ринків  Європи Україна за динамікою обсягу продажів піднялась з 22-го місця у 2015 році на 5-те у 2017 році; МВФ виділив Україні черговий кредитний транш в розмірі  1 млрд. дол.; відбулося підвищення  мінімальної  зарплати і пенсій для переважної  більшості громадян України;  зберігалась відносна стабільність курсу  гривні;  відбулося зменшення залежності  економіки України  від Росії і збільшення  товарообороту  з  країнами ЄС  на 30%; протягом  останніх двох років Україна обходиться без російського газу; золотовалютні резерви України  зросли  з 7.5 млрд. дол. у  грудні  2014  року до  18.5 млрд. дол.  у жовтні  2017  року і мають тенденцію до зростання до 25  млрд. дол. у 2020 році.    

У 2017 році мали  певні досягнення  на міжнародній арені: відбулася ратифікація Асоціації України з Європейським Союзом; законодавчо затверджено курс на приєднання України до НАТО; відбулося посилення  співпраці  України з НАТО; Європарламент проголосував за надання Україні безвізового режиму з країнами ЄС;  країни  «Великої  сімки» і  ЄС неодноразово  підтверджували  свою  підтримку суверенітету та територіальної цілісності України; США і ЄС продовжують  посилювати санкції проти РФ через  анексію Криму  і підтримку сепаратистів на Донбасі; Стокгольмський  арбітражний  суд  ухвалив  рішення  на користь Нафтогазу проти Газпрому; успіхи України  в зовнішній  політиці   значною мірою є заслуга  Президента України Петра Порошенка, який  з  січня   по листопад  2017 року  здійснив близько  30  закордонних  офіційних  візитів.   

Прорахунки та недоліки: погіршення відносин з деякими східноєвропейськими країнами; відсутність реальних ефективних та ініціативних дій (політичних, дипломатичних, воєнних) з боку українського керівництва щодо прискорення деокупації Донбасу;  перебування  більш як двох  мільйонів  українських  заробітчан  в Росії, які  зміцнюють економіку країни-агресора; недостатні заходи Уряду для  збільшення  робочих місць  в Україні;  недостатня  боротьба  Уряду з  тіньовою  економікою;  недостатня  робота Уряду з  метою  залучення  прямих  іноземних інвестицій в економіку України; повільні темпи нарощування видобутку енергоносіїв  на території України;  неефективна  кадрова  політика  в  центральних  і місцевих  органах  влади;  інфляція  і зростання  комунальних платежів; відсутність належного  контролю над  стихійним  ростом  цін  з боку  Уряду і Антимонопольного  комітету;  повільна  імплементація соціальних і економічних реформ; недостатня координація і взаємодія у діяльності  державних антикорупційних інституцій України (НАБУ, НАЗК Генпрокуратура, Антикорупційна прокуратура) та силових і  спеціальних структур України (МВС, СБУ, ДСНС, ДПСУ, ДМС); необґрунтовано високі  зарплати  державних  чиновників  і  керівників  державних підприємств високого рангу на тлі тотального зубожіння переважної більшості населення України; відтермінування  отримання  третього траншу макрофінансової допомоги ЄС у 600 мільйонів євро через невиконання Україною низки зобов'язань у сфері  менеджменту державних фінансів, реформи державного управління та судочинства, у реформуванні енергетичного сектору та покращення  бізнес-клімату. 

2. Зважаючи на ситуацію, що склалася в українській державі, який Ваш прогноз на 2018-ий? Чи підтримуватимуть нас провідні країни запровадженими проти   Росії   санкціями?

– Немає  впевненості, що заплановане  і передбачуване Урядом на  2018  рік   зростання  ВВП  на  3-5%  може  бути  досягнутим, оскільки економіка України  більш  як  на  90% залежить від цінової кон'юнктури на світових ринках на сировину -   сільгосппродукцію,  залізну  руду і  чорні  метали – основні  статті  експорту України. З іншого боку, якщо цінова кон’юнктура буде  сприятливою і 2018  рік  буде  врожайним,  то  це  однозначно  сприятиме  зростанню  експорт, ВВП  і  відповідно  надходжень до державного бюджету.

Але у 2018 році доведеться  виплачувати відсотки по  держаному  боргу, який  на той  час становитиме  понад  два  трильйони гривень, на що може знадобитися близько четвертої частини держбюджету, витратна  частина  якого  у 2018 році вперше  становитиме більше 1-го трильйона гривень. Але, незважаючи на вищезазначені  прорахунки  і недоліки в  діях  усіх  гілок  влади в Україні, незважаючи  на продовження  гібридної  війни Путіна  не лише  на Донбасі, а й  на  території  усієї  України, у 2018  році, на  мою думку,  все ж  збережеться  і  може навіть посилитись  тренд  на  стабілізацію  в  соціальній, суспільно-політичній  та економічній  сферах нашої країни,  що  позитивно  вплине на  посилення  суб’єктності  України на  міжнародній  арені.   

На  мою думку, санкції  США, Канади, Австралії  та країн  Євросоюзу  проти  Росії  у  2018  році  збережуться,  оскільки  ці  країни мали   можливість переконатися,   що  путінська   Росія   веде  гібридну  війну  не  лише  проти України,  але  й  проти багатьох  інших  країн  світу. При  цьому  слід  зазначити,  що  рецесія  і  стагнація  російської  економіки  почалася  ще  у 2009  році,  а міжнародні  санкції  і   зменшення  цін  на нафту  на  світовому  ринку лише   посилили   цей  процес.     

3. На Ваш погляд, які геополітичні кроки можуть бути корисні Українській державі у нинішньому  році?

– Активність  і успіхи  України на  міжнародній  арені  у  2018  році значною  мірою залежатимуть від  політичної  стабільності і  посилення економічного  потенціалу  України.   

Для  цього, на  наш  погляд,  слід  вжити  таких  заходів: 1. Зменшити   залежність і згодом  повністю  відмовитись  від  кредитів  МВФ, СБ та  інших  міжнародних  фінансових  інституцій.          

2. Максимально мінімізувати  вивезення   із  України  капіталу  в офшорні  зони шляхом належного виконання  закону  про трансфертне  ціноутворення. 

3. Скасувати  монополію  на енергетичні  мережі, зокрема  тих  із них,  власниками  яких  є громадяни  РФ. 

4. Націоналізувати або реприватизувати  збиткові або законсервовані великі промислові підприємства, особливо ті, які належать російським  власникам. 

5. Прискорити запровадження земельної реформи шляхом ухвалення   Верховною Радою України закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».  

Паралельно  здійснити  наступні геополітичні кроки  на  міжнародній   арені:

1. Докласти максимум  зусиль з  метою  введення  у першому кварталі  2018  року  міжнародних  миротворців  ООН  на окуповані  території  Донбасу  з метою повного перекриття неконтрольованої  ділянки  російсько-українського  кордону. У  разі,  як що  РФ  заблокує  прийняття  відповідної  резолюції у РБ ООН, ініціювати  направлення на Донбас  миротворців  від Євросоюзу  за   мандатом ОБСЄ, чому РФ не  зможе перешкодити. 

2. У  співпраці  з  Європейською  комісією з  питань Енергетичного союзу, а також  країнами Балтії  і Чорноморського басейну здійснити  всі  можливі кроки  з  метою  не допустити  будівництва  Росією  газопроводів «Північний  потік – 2»  та  «Турецький  потік». 

3. У  співпраці  з   «Європейською  народною  партією»   та   урядом Литовської Республіки  переконати  керівництво Євросоюзу і провідних  європейських країн, передусім  Франції  і Німеччини, в необхідності  розробити довгостроковий план підтримки України –  «План  Маршалла  для  України», який   передбачає інвестиції в реальний сектор економіки України у розмірі 5 млрд. євро  щорічно, що має забезпечити зростання економіки України  на 6-8% річних. 

4. За  погодженням з  американською  адміністрацією  трансформувати  «нормандську четвірку»  Мінських переговорів  в  «нормандську  п’ятірку» із  залученням  представника  США  на  рівні  секретаря  Держдепартаменту  США Рекса Тіллерсона чи Спецпредставника США з питань врегулювання конфлікту на Донбасі Курта Волкера, або  ж повернутися  до «женевського формату» за участі  лідерів України,  США, Франції,  Німеччини, Росії та Євросоюзу, який  був  застосований   у  квітні  2014 року. 

5. Існує нагальна необхідність підтримати пропозицію президента Польщі  Анджея Дуди щодо  створення Балто-Чорноморського альянсу у складі країн Міжмор’я –України, Польщі, Литви, згодом Білорусі та інших  східноєвропейських держав і Туреччини, який міг би  стати субрегіональним компонентом Європейського Союзу та НАТО.6. Активізувати участь України  в міжнародному  проекті  «Шовкового  шляху»  Китай-Лондон («Один пояс – один шлях») в обхід Росії, що  сприятиме  виходу України  на  ринки  країн  Південно-Східної  Європи,  Кавказу,  Центральної  і Середньої  Азії, а також Азійсько-Тихоокеанського регіону.