ІСТОРІЯ

Передвісники гітлерівських книгопаліїв

Починаючи з 1947 року, щороку відзначається День пам`яті про публічне спалення книг нацистами. Як відомо, 10 травня 1933 року в Берліні нацисти спалили понад 20 тисяч книг 149 авторів. На згадку про цю подію навіть встановлено  відповідний монумент.Спалення книг стало символом репресій з ідеологічних міркувань і придушення свободи слова.

Багато хто наголошує, що «це був перший крок до ідеологічного контролю над літературою». Для гітлерівської Німеччини – так. Тим часом, світова історія знає чимало інших прикладів такого роду. Частину з них подано в книзі Джеймса Фарера «Засуджені до спалення» (призабуте книжкове видання 1892 року), де розповідається про спалення книжок за наказом різних цивільних та церковних організацій включно до XVIII ст.

Прецікаві факти такого роду викладено й у книзі Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький». Розповідаючи про посольство боярина Григорія Пушкіна до Варшави в 1650 році, історик пише: «Москва нашла уместным оскорбится тем, что некоторые польские писатели помещали в свои сочинения неприятные ей выражения». Тому дипломат, від імені московського царя, вимагав «чтобы все бесчестные книги были собраны и сожжены в присутствии послов, чтобы не только слагатели их, но и содержатели типографий, где они были напечатаны, наборщики и печатники, а также и владельцы усадеб, где находились типографии, были казнены. …Возможно ли, чтобы царь терпел уменьшение своей чести, когда Господь Бог возвеличил его перед всеми владыками и монархами земными?». На що польський король розважливо попросив облишити цю безнадійну справу, оскільки «разбирательство бесчестных книг и преследование их сочинителей не только не произведёт уменьшения, но прибавит оскорбления его царскому величеству». І все ж, дещо із друкованих книг, де містилися відгуки, які московські посли ставили в образу своїй державі (у тому числі з творів автора відомої віршованої хроніки «Wojna domowa» Самійла Твардовського), було спалено…

У 2010-14 роках сімферопольські навіжені вандали безкарно палили українські книги. І тут варто згадати безсмертну повість-застереження Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» із філософським узагальненням книгопаління…

Федір ШЕПЕЛЬ