Сергій – військовий водій однієї з частин Національної гвардії України, родом із Кропивницького.
Із перших днів повномасштабного російського вторгнення чоловік виконував бойові завдання безпосередньо на лінії зіткнення в Донецькій області, інформують у військовій частині 3011 Національної гвардії України.
Сотні поранених побратимів, як із НГУ, так і з інших військових підрозділів, ризикуючи власним життям, він вивіз у безпечну зону.
«У мирному житті, професія водія вважається звичайною, а на війні – немає другорядної роботи. Кожен – кухар, медик, водій – одиниця стратегічна. Під час воєнних дій важливість кожного збільшується в сто разів. Там кожен – герой. Але ніхто, віриш, ніхто себе таким не вважає. Просто самовіддано роблять свою справу», – розмірковує Сергій.
Захисник прийшов до лав Нацгвардії у 1999 році. За спиною – тисячі кілометрів доріг при виконанні службово-бойових завдань. У 2014-му, 2015-му, 2017-му та 2018 роках ніс службу у районі проведення #АТО/ООС.
Волноваха, Новосілка, Мар’їнка…
Поки Сергій вивозив поранених, ворог не припиняв гатити з усіх сил. Він працював під щільним артилерійським вогнем. Проривався через оточення і ворожі засідки. На його машину полювала російська авіація. Рвало колеса, руйнували мости. Сергій із побратимами ремонтували машини нашвидкуруч і знову – вперед, на нуль. Допомагати, забезпечувати, рятувати.
«Хтось мене запитав: страшно на війні? Коли їдеш туди, так, є такий холодок у серці. Але по приїзду, при отриманні завдань, страх кудись дівається і ти зосереджуєшся на виконанні. Думок немає. Тільки миттєві відточені реакції – зробити все швидко та ефективно», – зазначає Сергій.
Та додає, що після виконання завдань, посічену осколками бронемашину шанобливо обходив, наче козак свого бойового коня.
Відкрите практичне заняття, присвячене сучасним напрямам робототехніки та безпілотних технологій, провели в Українській державній льотній академії.
