
Після 33 років служби у Збройних силах України Юрій Реп’яшник розпочав новий професійний шлях.
Ветеран із Кропивницького здобуває магістерський ступінь із психології, щоб у майбутньому допомагати військовослужбовцям долати емоційні труднощі, адаптуватися до цивільного життя та знаходити сили рухатися далі. Отримати нову освіту йому допоміг державний ваучер на навчання.
Юрій Реп’яшник має значний військовий досвід і добре розуміє, з якими викликами стикаються захисники після повернення зі служби. Саме тому, обираючи нову професію, він вирішив спиратися на власний досвід і здобути знання, які дадуть змогу підтримувати побратимів.
Від військової служби — до нової професії
За першою освітою Юрій — фахівець із радіоелектронних пристроїв, систем та комплексів. У 2015–2016 роках він брав участь в антитерористичній операції під Донецьком. Загалом військовій службі присвятив 33 роки.
У 2024 році чоловік звільнився в запас за сімейними обставинами. Після смерті дружини він залишився з малолітніми дітьми, про яких потрібно було дбати.
«Думав, служитиму до кінця війни, але життя внесло свої корективи: у мене померла дружина, і я лишився вдома з малолітніми дітьми. Їх потрібно було ставити на ноги та забезпечувати всім необхідним — іншого вибору в мене просто не було», — розповідає ветеран.
Після звільнення Юрій працевлаштувався та очолив відділ охорони в університеті. Та думка про подальший професійний розвиток не полишала його. Щодня бачачи студентів і навчальний процес, чоловік вирішив і сам повернутися до навчання — цього разу заради професії, яка має особливе значення для нього.
«Вони повертаються зовсім з іншим світосприйняттям»
Рішення вивчати психологію Юрій ухвалив не випадково. За роки служби він бачив, як бойовий досвід та тривале перебування на передовій впливають на емоційний стан військових і їхнє сприйняття світу.
«Я стикався з цими проблемами у військах, бачив багато різних випадків. Хлопці перебувають у великих емоційних стресах, особливо ті, хто був на передовій понад пів року. Вони повертаються зовсім з іншим світосприйняттям. Потрібно допомагати їм адаптуватися та повертатися до цивільного життя», — пояснює ветеран.
Він переконаний: потреба в психологічній підтримці військовослужбовців залишатиметься актуальною і після завершення війни. Тож хоче підготуватися до цієї роботи професійно, щоб у майбутньому бути корисним тим, хто проходить непростий шлях повернення до мирного життя.
Ваучер на навчання: як скористатися державною підтримкою
Можливість здобути нову освіту Юрій відкрив для себе завдяки знайомим, які вже скористалися державною програмою ваучерів на навчання.
«Про те, що можна отримати ваучер і здобути ще одну освіту, я дізнався від людей, які вже скористалися цією підтримкою від держави. Досвід знайомих, які вже навчалися за ваучером, став для мене переконливим стимулом діяти. Я зрозумів, що теж можу це зробити», — пригадує він.
Щоб реалізувати задум, ветеран звернувся до Кропивницької філії обласного центру зайнятості. Оформлення документів тривало п’ять днів, після чого Юрій отримав ваучер за спеціальністю «Психологія».
За його словами, швидкість оформлення стала приємною несподіванкою.
«Коли зателефонували з центру зайнятості й повідомили, що я вже можу вступати до вишу, навіть не очікував, що все можна зробити так швидко. Зараз проходжу навчання, поки що лекції тривають у дистанційному форматі», — зазначає він.
Магістратура за рік і чотири місяці
Юрій успішно склав фаховий іспит та іспит з англійської мови й 1 жовтня 2026 року розпочав навчання в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка.
Оскільки ветеран уже має вищу освіту, здобуття магістерського ступеня триватиме рік і чотири місяці. Навчання він поєднує з роботою.
Важливо й те, що державний ваучер повністю покриває вартість його навчання — близько 31 тисячі гривень. Це дає змогу здобути нову спеціальність без власних витрат на оплату освіти.
Юрій Реп’яшник вважає таку підтримку реальним шансом для ветеранів та учасників бойових дій розпочати новий етап життя, опанувати затребувану професію й знайти себе в цивільному середовищі.
«Для ветеранів та учасників бойових дій це реальний шанс адаптуватися до цивільного життя, здобути актуальний фах і бути корисними суспільству в новій ролі», — підсумовує він.
Історія Юрія — про те, що завершення військової служби не означає завершення шляху. Досвід, який він здобув за десятиліття у війську, тепер може стати основою для нової справи — підтримки тих, кому після фронту потрібно знову вчитися жити в мирному світі.




















