Шахраї в інтернеті можуть видавати себе за покупців, працівників банків або представників популярних маркетплейсів, щоб виманити конфіденційні дані та викрасти гроші.
Один із поширених сценаріїв — пропозиція повної передоплати за товар із подальшим дзвінком нібито від банківської служби безпеки, нагадують у відділі протидії кіберзлочинам у Кіровоградській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
Як працює схема з передоплатою
Людина розміщує оголошення про продаж товару, після чого їй телефонує потенційний покупець. Він просить реквізити картки та пропонує переказати всю суму наперед, пояснюючи це бажанням уникнути комісії за післяплату.
Згодом може зателефонувати спільник псевдопокупця, який представляється працівником банку. Він переконує продавця, що для зарахування коштів потрібно виконати певні дії, наприклад «активувати платіжну картку».
Насправді мета зловмисників — отримати доступ до банківського рахунку та заволодіти грошима.
«Шахраї намагатимуться вивідати у вас реквізити та інші дані щодо вашого рахунку», — пояснює оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам у Кіровоградській області старший лейтенант поліції Євгеній Бондаренко.
Фішингові посилання: як не потрапити на гачок
Ще одна поширена загроза — фішинг. Зловмисники надсилають посилання на підроблені сторінки, які зовні нагадують сайти відомих маркетплейсів. Там користувачів можуть просити ввести дані банківської картки, логін, пароль або іншу конфіденційну інформацію.
Щоб не стати жертвою шахрайства, кіберполіція радить:
Не переходити за підозрілими посиланнями. Перевіряйте адресу сайту та користуйтеся офіційними ресурсами маркетплейсів.
Не розголошувати конфіденційні дані. Не повідомляйте стороннім CVV/CVC-код, PIN-код, паролі та коди підтвердження з SMS або банківських застосунків.
Не виконувати інструкцій незнайомців телефоном. Якщо телефонує нібито працівник банку, завершіть розмову та самостійно зателефонуйте на офіційний номер установи.
Увімкнути багатофакторну автентифікацію. Це допоможе додатково захистити облікові записи від стороннього доступу.
Перевіряти особу співрозмовника. Не поспішайте передавати дані чи виконувати фінансові операції під тиском або через обіцянки швидкої оплати.
Актуальні рекомендації щодо протидії кіберзагрозам доступні на сайті проєкту «КіберБрама»: https://stopfraud.gov.ua/.
Що робити, якщо ви зіткнулися із шахрайством
Якщо ви помітили ознаки кіберзлочину або вже постраждали від шахраїв, кіберполіція рекомендує:
Зберегти докази: скриншоти оголошень, листування, номери телефонів, посилання та інші матеріали.
Якщо ви розкрили банківські дані або підозрюєте несанкціонований доступ до рахунку, негайно зв’язатися з банком через офіційні канали та попросити заблокувати картку чи доступ за потреби.
Повідомити поліцію за номером 102 або подати електронне звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua.
Пам’ятайте: справжньому покупцеві не потрібні ваші паролі, PIN-код чи коди підтвердження, щоб переказати гроші. Не дозволяйте шахраям переконати вас розкрити дані, які дають доступ до ваших коштів.
