Новини

Кропивницьким старшокласникам розповіли про їхніх видатних земляків (ФОТО)

Лекцію «Лицарі українського степу» 18 вересня провели у міському музеї І.К. Карпенка-Карого.

Захід пройшов у межах літературно-мистецького циклу «Пам’яті безсмертна діорама», організували його спільно з Регіональним центром наукових історико-краєзнавчих досліджень при Центральноукраїнському краєзнавчому музеї.

Назву лекції, що дуже влучно характеризує двох іменитих уродженців нашого краю, підказала однойменна книга історика Сергія Шевченка. 

Здобувачі освіти старших класів НВО № 32 почули розповідь про наших земляків ‒  видатного дослідника української і слов’янської літератур, філософа, літературознавця, уродженця міста Олександрія Дмитра Чижевського та педагога, публіциста, громадського діяча, одного з провідних європейських фахівців з теорії націй 1-ї пол. ХХ століття, уродженця міста Долинська Ольгерда Бочковського. 130-річчя від дня народження Д. Чижевського відзначили цьогоріч, 140-річчя О. Бочковського відзначатимемо наступного року. Обидва народилися наприкінці ХІХ століття, отже пережили одні й ті самі історичні катаклізми і випробування. Їх юність минула в Україні, а зрілість – на чужині.

Завідувач Регіонального центру наукових історико-краєзнавчих досліджень Артем Безшкуренко розповів про постать лінгвіста, філософа, культуролога Дмитра Івановича Чижевського (1894-1977). Було розглянуто питання участі діяча в процесах та подіях Української революції. Спікер висвітлив філософські погляди видатного земляка. Також відвідувачі заходу мали змогу ознайомитися з публікаціями, які належать авторству Д.І. Чижевського, та зображеннями олександрійського будинку, в якому він провів свої дитячі роки. Нині там відкрито музей.

Директорка літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого Лариса Хосяінова ознайомила учнів з постаттю Ольгерда Іполита Бочковського (1885-1939), одного з найкращих  випускників Єлисаветградського земського реального училища, який у подальшому оволодів двадцятьма мовами світу, проте основною обрав українську. Будучи студентом одразу двох петербурзьких вишів, він назавжди залишив «тюрму народів» – Російську імперію і пов’язав подальше життя  з Європою. Незважаючи на те, що у дитинстві отримав виховання у польському дусі (батько мав польське коріння, мати походила з литовського роду) і сім’я дотримувалася римсько-католицького віросповідання, ідентифікував себе як українця. У 1919-1922 роках наш земляк виконував обов’язки аташе дипломатичної місії УНР у Празі. Починаючи з 1924 року працював викладачем в Українській господарській академії, де навчався Євген Маланюк, теж випускник Єлисаветградського земського реального училища.

Ім’я Бочковського, його праці було повернуто в Україну лише наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. До цієї пори він був «заборонений», адже поширював у світі відомості про Голодомор в Україні, організовував допомогу його жертвам, унаочнив спорідненість радянського соціалізму та німецького фашизму, назвавши їх «сіамськими близнюками».

Для лекції була підготовлена спільна виставка з друкованими працями видатних земляків, їх світлинами та сучасними дослідженнями наукової спадщини Д. Чижевського та О. Бочковського.

Наталія Мельниченко,

науковиця літературно-меморіального музею

І. К. Карпенка-Карого