ПОЛІТИКА

Ігор Степура: «Свобода» не розвалилася, вона лише зникла з інформаційного поля

До перезавантаженоїВерховної ради останнього скликання цілком очікувано не пройшли комуністи й доволі неочікувано не потрапили «свободівці»,точніше, мажоритарники від «Свободи» вибороли собі кілька місць під парламентським куполом, а от однойменне ВО недотягло до омріяних п’яти відсотків голосів виборців. У кожного пересічного українця, кому небайдужа політика, на цей рахунок своє пояснення. А от що думає керівник обласної організації ВО «Свобода» Ігор Степура? Про це і не тільки ми принагідно в нього й запитали.

– Що ви збираєтеся робити з рейтингами «Свободи», що різко завалилися?

– Політична організація українських націоналістів ВО «Свобода» є єдиною ідеологічною політичною силою, що має найбільший політдосвід – створена в 1991 році. Кадровий потенціал основних ідеологів та натхненників партії є незмінним, але доповнюється молодими цікавими особистостями. Ідеологічний базис грунтувався і ґрунтується на працях керманичів ОУН, теоретичних працях кращих українських націоналістів. Усі цілі і програмні моменти, ідеологічні положення нині так само актуальні, як і колись, тож велика кількість людей об’єднується довкола них. Тому твердження про те, що «Свобода» розвалилася, безпідставне. Існує ідея, існують програмові засади, існує запит громадськості на національну справедливість як форму державного будівництва України. Тож, «Свобода» не розвалилася. Просто об’єднання зазнало поразки на виборах. Це всього лиш програна битва. «Війна» не програна. Тож, ми готуємося до чергових виборчих процесів.
На нашу думку, в підручники історії за 2014 рік увійде кілька тез. Скажімо, український народ проявив себе на європейській та світовій аренах як нація, спроможна відстоювати свою честь і жертвуючи всім задля відстоювання загальнолюдських цивілізаційних цінностей. Наш народ проявив себе як чудова нація. Але на жаль, лідери політичних організацій громадського сектору не виправдали сподівань, очікувань народу та взятих під час Майдану та революції Гідності зобов’язань. Більше того, нині вони ведуть зовсім іншу соціально-економічну політику, спрямовану на задоволення інтересів і потреб окремих кланів. Можемо констатувати, що бій із режимом Януковича-Азарова не змінив своєї векторності. Пріоритети лишилися ті ж.
– Пане Ігорю, озвучене вами, – то більше теорія. Як практично збираєтеся виводити «Свободу» на новий рівень?
– Організація в області діє попри результати виборів-2014, і ми переходимо до іншої форми боротьби за своє місце на політичному олімпі. У парламенті ми маємо сім народних депутатів-націоналістів, котрі вже перереєстрували напрацьовані раніше законопроекти фракцією «свободівців». Тобто, все напрацьоване раніше втілюватиметься в життя. Дух парламентаризму не був (ми не правили там бал) і не є націоналістичним, однак від своїх ідей наші побратими не відмовляються. Ми будемо більше уваги приділяти людям, їхнім проблемам. А на фоні того, що соціально-економічна політика чинної влади, спрямована не на добробут пересічних громадян, очікування українців не виправдані, закони пишуться несправедливі, націоналістична ідея й надалі залишається затребуваною. Ми змінюємо форми боротьби і на даному етапі переходимо до позапарламентської.
Ще одне. Суттєве. «Свобода» не розвалилася, вона лише зникла з інформаційного поля. Не зі своєї вини. За цим стоять дуже серйозні гроші. Не секрет, що коли проводиться будь-яка акція, за якою стоїть наше об’єднання, про це – ні слова. Це означає, що журналістика, як така, у нас відсутня.
Живий приклад. Нещодавно громада села в Новоархангельському районі запросила націоналістів захистити їх від свавілля голови сільради. У підсумку – ніхто не поінформував, що селян захищали зокрема і «свободівці». Це свідчення того, що є політика саботажу, замовчування, свідомого ігнорування бренду «Свобода». Подібне практикується не лише на Кіровоградщині, а й по всій Україні.
– І як, на вашу думку, зарадити тепер цьому?
– У нас, на жаль, немає жодного медійного каналу, що дозволив би доносити до загалу нашу думку. Але маємо приклад, коли в місті Прилуки на дочасних виборах переміг представник нашого об’єднання відразу після того, коли там запрацювало наше місцеве телебачення, що дало можливість комунікувати з виборцем. Напряму. Без посередників.
– Пане Ігорю, а чи маєте людей, котрих можна делегувати у владу? Не секрет, що останнім часом лави «свободівців» покинула частина знакових в області осіб, скажімо, Сергій Запорожан. Чим чи, точніше, ким
заповнити прогалини?
– У нас дійсно існує кадрова проблема. З одного боку, події на Майдані показали, що потенціал кіровоградських націоналістів та їхніх прихильників доволі високий. З іншого – війна реально оголила наші ряди: кращі з кращих наших боротьбістів не стали відсиджуватися в очікуванні перемоги, а пішли її виборювати, 26 лише кіровоградських «свободівців» воюють на сході. Тож, і виходить, що маємо брак людей, котрих можна було б делегувати в усі гілки влади.
Але ми готові приймати до своїх лав молодь активну, перспективну, освічену, небайдужу. Тих, хто може взяти на себе відповідальність за майбутнє держави. Ми шукаємо достойних людей, хто не представляв попередню владу жодним чином. Ми не ростимо зірок, ми не розкручуємо окремих людей, як бренди, ми працюємо на ідею завдяки яскравим особистостям. Ми намагаємося просвітництвом донести до мас ідею національного самовизначення, національної самодостатності.
– Успіхів!

Лариса РОМАНЮК