СУСПІЛЬСТВО
Діти героїв України: на Кіровоградщині втілюють патріотичний проєкт (ФОТО)
- Останнє оновлення: 19 червня 2021
У Знам’янській міській територіальній громаді розпочали фотопроєкт #Наші_діти_Героіїв_Украіїни – це світлини дітей знам’янчан, батьків яких забрала війна на сході України.
Радник міського голови Володимир Мухуров зустрівся з юнаками та дівчатьми, їхніми рідними для розмови, спогадів та фотосесій.
Він вдячний фотографині Оксані Войчишині, родинам загиблих за підтримку та реалізацію проєкту .
Мирослав Голий, 8 років, активний, полюбляє ганяти м’яча, їздить на велосипеді та на скейті.
Хлопець любить спілкуватися винятково українською мовою, наслідуючи цим свого тата Віктора, який був членом українського козацтва та прививав молоді українські традиції. Мирослав мріє стати істориком, як тато. Ця тема йому до душі, він читає українські книги про історію України.
Ярослав Кісліченко, 9 років, ніжний, лагідний, турботливий до мами Вікторії та бабусь Світлани і Лілії.
Хлопчик виховується у патріотичній сім’ї, де добре знають, хто такий захисник України. Тато Ярослава – герой, він дуже сумує за ним, але розуміє що батько на небі, як його ангел-охоронець. Ярослав мріє стати художником, він дуже багато малює, зазвичай, це залізничний транспорт і не дивно, тому що тато працював на залізниці.
Тимофій Носков, 9 років, активний, добрий, наполегливий, із рішучим характером та з власною думкою, не зважаючи на вік.
Тимофій мріє стати військовим, захисником рідної України, як мама. Він охоче складає лего військової техніки, займається футболом та любить тварин.
Дмитро і Анна Єфремови. Дмитрові – 15, Анні – 11 років. Сім’я дуже дружна, брат став опорою для сестри та мами Юлі, вони постійно допомагають один одному, а також бабусі і дідусю.
Дмитро мріє стати працівником Служби безпеки України. Він займається спортом, відвідує волейбол та полюбляє важку атлетику. Аня мріє стати ветеринаром, вона любить і займається домашніми тваринами. Має свою шиншилу Нік і кішку-британку Еліс.
Валерія Капелюха,18 років. Лера чесна, добродушна, уважна, вимоглива до себе, самостійна та впевнена в тому, що робить.
Валерії важко прийняти втрату батька, він обіцяв їй повернутися, зізнається, дуже бракує татового «доць»...Валерія мріє влаштуватися працювати на залізницю, де працював тато Сергій.
