ІСТОРІЯ

Коли товариш Казанови відвідував Кропивницький (ФОТО)

Звісно, трапилося це ще тоді, коли місто Кропивницький називали Єлисаветградом.

З грудня 1787 по травень 1788 року разом з відомим фаворитом цариці Катерини ІІ Григорієм Потьомкіним тут проживав і Шарль-Жозеф де Лінь.

Цей «принц  Європи», крім того що був другом відомого італійського авантюриста, уславленого любовними пригодами вічного мандрівника Джакомо Казанови, добрим знайомим Вольтера й Руссо, на той час і сам мав неабияку славу як австрійський фельдмаршал, дипломат, нарешті, як мемуарист епохи Просвітництва, котрий залишив нащадкам аж тридцять чотири томи власних творів. 

Як повідомляє «Енциклопедія історії України», германський імператор і австрійський государ Йосиф ІІ Габсбург відрядив Шарля де Ліня з дипломатичним дорученням до згаданої російської імператриці. Остання взяла його до складу свого почту під час подорожі Україною та Кримом у 1787 році. Із Києва, Херсона, Бахчисарая та інших міст, через які йому довелося проїжджати, відправив кілька листів до імператора Йосифа II, а також до маркізи де Куані. В них описав чимало подробиць з побаченого в тогочасній України.   

Багато років тому мені пощастило погортати перший том виданих 1809 року в перекладі з французької «Писем, мислей и избранных творений принца де Линя, изданных баронессою Стаэль Голстейн и г-ном Пропиаком». Певно, що на той час для мене більш відомим було ім'я французької письменниці й господарки блискучого літературного салону мадам де Сталь, ніж зовсім незнайомого де Ліня. Але відразу все змінилося, як тільки співробітники обласного краєзнавчого музею, де досі зберігається книга, звернули увагу в ній на листи, написані іронічним французом …в Єлисаветграді! Власне про це й згадав, заглянувши до «Історичного календаря Кіровоградщини на 2020 рік…» Володимира Боська.

Виявляється, 23 травня виповнюється 285 років від дня народження Шарля-Жозефа де Ліня. Відразу сплив перед очима зміст його листів до  імператора Йосифа II з детальними розповідями про виконувані дипломатичні завдання. Описом вишуканих методів впливу на Потьомкіна й Катерину ІІ при вирішенні тих чи інших дипломатичних завдань. Згадкою про козаків. Своєрідним ставленням царського сановника до полонених татар, яких останні йому доставили. Спробу того ж Потьомкіна створити з місцевих євреїв кінний «Ізраїльський ескадрон» тощо.

Насамкінець хочу подякувати співробітникам Краєзнавчого музею Павлові Рибалку та Зої Грицайовій, а також краєзнавцю Костянтину Шляховому за сприяння при написанні цього матеріалу.

Федір Шепель,

фото автора та з Інтернету