Днями колекціонер із Кропивницького Ігор Світецький передав на зберігання до обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського підбірки місцевих газет.
Книгозбірня поповнилася виданнями «Зиновьевский пролетарий» та «Зінов’ївський пролетар» (1926 – 1930 рр.), «Соціалістичний наступ» (1933 – 1935 рр.), «Металлист» (1926 – 1927 рр.), київських - «На зміну» (1938, 1941 рр.) і московсих - «Пионерськая правда» (1938, 1941 рр.), всього майже півтисячі номерів.
Очільниця сектору обмінних фондів Наталія Гапіченко, розповіла, що на шпальтах тих газет міститься чимало цікавого матеріалу не тільки з історії СРСР, але й України та нашої області.
Зокрема, є вже історичні виступи Сталіна, Зінов’єва, Троцького, промови Молотова - після нападу гітлерівської Німеччини на СРСР, - Григорія Петровського та Михайла Калініна. Останній, наприклад, у листопаді 1926 року на з’їзді ОЗЕТА (товариство землевлаштування євреїв-трудящих) говорив про «переведення єврейської бідноти на землеробство». І ця тема постійно підіймалася місцевими виданнями.
Є чимало інформації про події на теренах Кіровоградщини в добу більшовицької українізації. Мовляв, на селі процес іде краще. А в цілому директива партії виконується слабо. Тому з першого січня 1927 року заплановано перевірку.
Не одну замітку можна знайти й про кавалерійську школу. Так, в повідомленні «Курсанти – завзяті кавалеристи», йде мова про те, що «курсанти показали свої досягнення у володінні холодною зброєю, керування конем й подоланням перешкод».
Про театральне життя в середині двадцятих років йдеться в статтях «Рабсельтеатр имени Франко в округе», «Міський колектив «Синя блуза», «Гастролі єврейської трупи». Міститься інформація й про артистів театру «Драмант»: Токарєва, Починовський, Кастальський та ансамбль балетної студії під керівництвом Н.Дубровської тощо.
День музики святкувався в Зінов’ївську у першу неділю грудня. «Окрполітпросвіт» провів вечір з доповіддю про значення свята. Виступили «кращі місцеві сили»: зразковий хор при «Будинку працівників освіти», музиканти і співаки М. Кіреєва, Л. Садовнічак, Нейгауз, Гольденберг, Селінанов та інші.
«Музстудія імені Луначарського, котра існує в місті близько року, влаштувала свій зразковий ранок. Студійцями з успіхом виконувалися речі, й доволі складні за композицією: Бетховена, Моцарта і інших композиторів. Виконавці, серед яких немало пролетарських дітей, показали своїм виконанням, що праця не пропала даром». Є інформація й про гастролі хору «Думка» в Зінов'євську. «Вся суспільність Зінов’євську відвідала першу Всеукраїнську капелу. Дорогий і високошановний гість… в особі 53 співців та їх керівника Городовенка. Тут вам і зовнішній український штіль, чудові голоси, безподібна й неподражаєма техніка співа. Зовсім відсутня напищенність, кічливість, що є у балаганщиків або у співців-проходимців, що під час ламають із себе знаменитості… Отже не даром Берлін, Париж, а згодом і другі столичні міста, й цілі держави викликатимуть Радянську капелу «Думка» до себе в гості», – писав якийсь М.Будак.
У серпні 1926 року надрукована замітка «Приїзд членів Всеукраїнського археологічного комітету», у зв’язку «з находкою в нашому місті кількох муміфікованих трупів небіжчиків…».
Ніби про наш час стаття якогось Старого «Наши базары». У ній ідеться про те, що «необходимо улучшить санитарное состояние базаров. Запретить торговлю съестными припасами на земле, прекратить кустароное производство колбасы».
Є чимало й інших цікавинок пов’язаних з історією краю. Так, одна із статей у 1926 році називалася «Проєкт проведення залізниці Бобринець-Зінов’єївськ». Мовляв, «президія Окрвиконкому запропонувала Окрпланкому для доставки хлібопродуктів».
Наразі газети надійшли до обмінного фонду ОУНБ, а згодом потраплять до відділу цінних та рідкісних документів книгозбірні, де над ними зможуть працювати історики та краєзнавці.
Федір Шепель,
фото автора
