ІСТОРІЯ

Володимир Босько: Завжди намагаюся знайти і додати до написаного щось нове

На підході дванадцяте число «Історичного календаря Кіровоградщини. Люди. Факти. Події». Тепер уже на 2017 рік. Чим відрізнятиметься він від попередніх випусків, які «сюрпризи» чекають на читачів – про це і не тільки в розмові з незмінним автором і упорядником календаря Володимиром Боськом.

– Насамперед хочу зазначити, – сказав Володимир Миколайович, – що новий календар зберігає звичну для нього структуру: краєзнавчі нариси й помісячний список пам’ятних дат, що стосуються близько півтисячі персоналій. Ідеться про тих, хто своїм життям і діяльністю лишили й наразі лишають помітний слід на теренах між Бугом і Дніпром від давніх часів до сьогодення.

– Будуть серед них зовсім нові імена, яких ми ще не зустрічали в попередніх випусках?

– Так, це, насамперед, драматичні біографії земляків – героїчних учасників АТО, котрі боролися й віддали життя за суверенітет і територіальну цілісність Української держави: Володимира Мамалієва, Олександра Кондакова, Романа Побережця, Дениса Громового та інших. Всього їх двадцять три.

– Очевидно й біографії, що вміщувалися в попередніх календарях, постануть, так би мовити, в оновленому вигляді?

– Завжди намагаюся знайти й додати до написаного щось нове, несподіване. Ось і до матеріалів про найвідомішого в світі українського художника родом з Новоукраїнщини Івана Похитонова звертався неодноразово. Але цього разу запропонував поговорити про нього ще й як про фундатора Єлисаветградського художнього музею!

– А які помітні дати народження відомих людей на нас чекають наступного року?

– Їх багато. Повторюся, мова йде про півтисячі персоналій… Це й 110-ті роковини поета Арсена Тарковського, уродженця Єлисаветграда; і 120-ті – одного з піонерів теорії космічних польотів Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея), долею пов’язаного з Малою Вискою; і 120-ті – поета й культуролога Євгена Маланюка; і 140-ві - патріота та одного з перших в Україні пілотів, уродженця Олександрівки Левка Мацієвича; і 170-ті – Томаса Ельворті, одного з засновників того підприємства, що донедавна звалося «Червона зірка» (цікаво, що ювіляром буде й теперішній його керівник Павло Штутман!); і 175-ті – композитора Миколи Лисенка, дитячі роки якого промайнули в Крилові (Світловодщина)… А щодо ювілеїв сучасників, то не буду їх називати, щоб когось не образити. Адже всіх у газетній статті все одно не перелічиш.

– Напевно порадуєте й новими відкриттями?

– Що ж до маленьких краєзнавчих відкриттів, то спробую зацікавити краян постаттю уродженця Новгородківщини Івана Сиволапа – заступника міністра харчової промисловості СРСР, в недалекому минулому відомого як автора титульної тоді «Книги о вкусной и здоровой пище». Інші, можливо, звернуть увагу на маловідому особистість єлисаветградця Олександра Роховича, українського поета-футуриста і одного з творчих «батьків»… Василя Тьоркіна, котрий, як відомо, уславив самого Олександра Твардовського.

– Володимире Миколайовичу, здається, прийдешній рік у плані ювілеїв можна вважати журналістським?

– Так. І, як не дивно, найбільше прізвищ журналістів пов’язано з газетою «Народне слово». Так уже склалося, що саме наступного року є помітні дати, пов’язані з іменами «народословців» Валерія М’ятовича, Броніслава Куманського, Володимира Бабича, Валерія Гончаренка, Ігоря Демчука, Романа Любарського. І це ще, як побачите,
не всі.

– Що ж, будемо з цікавістю чекати на появу календаря на 2017 рік.

– Сподіваюся, разом з Центрально-Українським видавництвом нам удасться потішити всіх наших читачів.

Федір ШЕПЕЛЬ