ІСТОРІЯ

Знамениту скіфську пектораль реставрував Олександр Мінжулін – уродженець Кіровоградщини (ФОТО)

Незабаром виповнюється 80 років від дня народження уродженця Кіровоградщини художника-реставратора та мистецтвознавця Олександра Мінжуліна (1941-2013).

"Показово, що помітна подія в біографії нашого земляка Олександра Мінжуліна цього року збігається з піввіковим ювілеєм найвизначнішої археологічної знахідки ХХ століття, зробленої вченим і поетом Борисом Мозолевським. Йдеться про скіфську пектораль. А ще – проведення в Києві у ці дні резонансної виставки скарбів Товстої Могили, де окремо виставлено й пектораль", – зауважує заступник директора Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Павло Рибалко.

Заслужений діяч мистецтв України, про якого сьогодні мова, – з сім’ї, що має козацькі корені по батьківській лінії. Тато Іван Мінжулін – учитель математики, а мама Надія (в дівоцтві Головченко) – медичний працівник.

"Народився на окупованій німцями території 17 серпня в неділю о 14.00 1941 року в Петровому (точніше Петропіллі, це -– поряд з Петровим, невеличке поселення, приписане до райцентру). Мама розповідала, що я родився дещо пізніше належного часу... Вона саме тоді з жахом спостерігала німців у зелених мундирах, котрі проїжджали на моторизованій техніці", – записав в особистих спогадах Олександр Мінжулін.

Додамо, що його батько воював на фронтах Другої світової. За цитованими спогадами, коли Сашкові виповнилося два з половиною роки, тато повернувся з війни пораненим. З дитинства майбутній художник-реставратор вищої атестаційної категорії завжди малював і майстрував. Втім, по-справжньому, ювелірним мистецтвом почав займатися з 1964 року. Одним із своїх учителів вважав двоюрідного брата-ювеліра Павла Мінжуліна. Бажання розкрити таємниці древніх технік художньої обробки металів привело в 1981 році до Державної реставраційної майстерні міністерства культури України. Майстерня знаходились у районі дальніх печер у Лаврі. Саме там він зробив чимало відкриттів.

"Я не ночував удома тижнями. І в нічній тиші під покровом віковічних лип проводив досліди у лаврвській майстерні. Створив ряд реконструкцій, як графічних, так і з натуральних матеріалів, використовуючи методики, техніки й засоби давніх майстрів. Всі результати я публікував у наукових виданнях, а матеріали реконструкцій передавались музеям (Москва, Київ, Черкаси)", – згадував Олександр Мінжулін.         

Закінчив Київський державний художній інститут (зараз – Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури), де згодом і викладав. Він є автором численних наукових, науково-методичних праць, статей, книг. Створив чимало живописних робіт: портрети, пейзажі, натюрморти.

Втім, найвагоміший внесок зробив у галузі реставрації. Це й знаменита скіфська пектораль, що є національним надбанням та символом ювелірної історії України. Прикраси скіфів, кочівників, слов’ян, Київської Русі. Зброя й одяг скіфських воїнів, а також  - доби козацтва (XV-XVIII ст.). Його реставраційні та ювелірні вироби знайшли своє місце  в музеях Києва, Москви, Черкас, а також експонувалися на численних виставках в Україні й за кордоном: Угорщині, Франції, Японії, Шотландії, Німеччині, Австрії, Голландії, Польщі.

Професор Олександр Мінжулін мав значний досвід громадської роботи. Крім реставраційної, наукової й викладацької діяльності, наприклад, приймав активну участь у відновленні руху Українського козацтва.

Був відзначений урядовими нагородами. А в 2012 році від Меморіального Міжнародного фонду Карла Фаберже отримав орден  Карла Фаберже з присвоєнням звання «Заслужений ювелір».

"Народившись на Кіровоградщині, він не тільки інколи згадував про це, але й ставав у пригоді рідному краю. Олександр Мінжулін відвідував Кропивницький (на той час Кіровоград) під час капітального ремонту обласного краєзнавчого музею у 1987 році як завідувач сектором реставрації металу Державних науково-дослідних реставраційних майстерень Міністерства культури УРСР. Тут здійснив обстеження півтори тисячі предметів археології для реставрації. Зокрема, скіфських комплексів із сел Защити Новомиргородського  та Омельник Онуфріївського районів. Наразі вони у нас експонуються", – додав Павло Рибалко.

Про сказане свідчать і світлини, передані обласному краєзнавчому музею дочкою та ученицею майстра Оленою Гаврилюк, котра працює у відділі реставрації Національного музею історії України, а також ученицею й дружиною, нашою землячкою, – Тетяною Мінжуліною. Вона наразі є головним фахівцем із реставрації предметів із тканин в Україні, і зробила чимало реставрацій для Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.

Насамкінець додамо, що про родину Мінжуліних так би мовити Кіровоградського періоду наочно нагадує фото 1949 року, зроблене в ході переїзду її до Казахстану. Посередині – Олександр Мінжулін. Батьки: Надія Юхимівна та Іван Іванович. На руках – сестри-близнючки – Ніна й Олена.

Федір Шепель,

фото – з колекції музею