ІСТОРІЯ

Минулої суботи кропивничани мандрували до Ексампею

Сакральний центр скіфів не відкривається просто так, навіть тоді, коли, здавалося б, знаєш його координати.

Велике кам’яне плато посеред степу лежить за якихось кілька десятків метрів від залізниці. Але, оточене густим лісом і чагарником, дивним чином лишається непомітним і тоді, коли наближаєшся до нього впритул пішки.

Враження від побаченого перевершує всі сподівання: ніби на іншу планету потрапляєш! Різнобарвні висохлі лишайники створюють неземний малюнок під ногами. Одні говорять, що нарешті побачили …доісторичний космодром; інші підтверджують скіфське сприйняття дивної місцини як «пупа Землі», оскільки, справді, посередині гранітного моноліту є помітна випуклість.

Те, що група музейників, археологів, краєзнавців, бібліотекарів, педагогів і, навіть, геолог з обласного центру потрапили сюди напередодні Трійці, у зелені свята, «коли люди квітчають свої житла клечанням і встеляють пахучими травами», створило неповторну казкову атмосферу. У небі тільки хмари та шуліки, а довкола – скільки різноколірних степових квітів, ніжне цвітіння шипшини.

Власне, довкола цього сакрального місця Великої Скіфії, увічненого «батьком історії» Геродотом, є справжня торочка з дрібного жовтого очітку. А в хащах – легендарні джерела з мертвою та живою водою, котрі живлять ріки Мертвовод та Чорний Ташлик.

Зрозуміло, що скіфів тут можна лише відчути й уявити, а «господарювання» сучасників, котрі намагалися підривати й вивозити граніт, пиляти дерева і навіть палити шини (!), можна побачити навіч. Втім, природні сили досі сильніші, а тому краса й загадковість місцини поблизу малої батьківщини Марка Кропивницького й найвищої точки степового Правобережжя поки що зберігаються. Можливо й тому, що туристи, як не парадоксально, досі не ступили на «Священні Шляхи» на півдні Новоукраїнського району.

До сказаного додамо цікаве спостереження одного з сучасних вчених: «Той факт, що географічний і сакральний центр Великої Скіфії виявився відносно близьким (60км) до сучасного географічного центру України, позначеного спеціальним знаком на околиці Добровеличківки, служить переконливим доказом геополітичної спадкоємності територій протягом майже двох з половиною тисячоліть історії нашої країни від Великої Скіфії до нинішньої України».

Федір Шепель

Фото автора