ІСТОРІЯ

«Червоні», «чорні» та «білі» книги України

Коли говорять червона або чорна книга, то не завжди мають на увазі колір обкладинки або звичайний заголовок, як наприклад, у випадку з «Блакитною книгою» Михайла Зощенка. Інколи йдеться про своєрідний зміст видання.

Так, щоб пояснити логіку поведінки держави з того чи іншого питання, її репрезентанти намагаються робити це за допомогою так званих «Білих книг». Тому останні випускало й військове відомство, і СБУ, й освітяни, і колись навіть… КДБ. А ось біологи, привертаючи увагу до лихої долі рослин і тварин, котрі стоять перед загрозою винищення, вписують відповідні види флори і фауни до «Червоної книги». В «Зеленій книзі України» наголошується на охороні цілісних рослинних угрупувань. Про повністю винищені живі організми розповідає «Чорна книга природи». Втім, оскільки нищення собі подібних є одним з улюблених занять homo sapiens, то «чорні» книги почали створювати не тільки стосовно «братів наших менших», але й про геноцид собі подібних.

У 90-ті роки минулого століття помітним явищем став огрядний збірник документів, архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, дослід-жень, есе під заголовком «Чорна книга України». Про те, як комуністична тоталітарна система нещадно пройшлася по долях українців. Чимало повчального є там і про радянське минуле Кіровоградщини. Зокрема, про Голодомор 30-х. Це і документи за підписом С. Косіора від 1933 року, в яких згадується Зінов’євськ. І зведення листів до ЦК КП(б)У та тов. Сталіна з поясненнями «чому в колгоспах Зінов’євської колишньої округи колгоспники пухнуть з голоду і їдять дохлу конину». І спогади Миколи Залізняка про голод у Добровеличківському районі. І документальна розповідь про «війну після війни» або, точніше, геноцид проти власного народу в 40-50-х рр. тощо.

Нарешті, в лютому 2015 року побачила світ «Чорна книга Кремля», в якій викладено перші орієнтовні дані про злочини Росії проти народу й економіки України в ході так званої «гібридної» війни, що триває.

Як бачимо «кольорові» книги істотно різняться за змістом. До того ж кожна нова епоха додає їм нових відтінків.

Федір ШЕПЕЛЬ