ІСТОРІЯ

Георгій Лангемак, який увів у вжиток слово космонавтика, жив і навчався в місті на Інгулі

Зі сторінок  «Історичного календаря Кіровоградщини» Володимира Боська дізнаємося, що в липні виповнюється 120 років від дня народження Георгія Лангемака.

Хоч і з’явився на світ майбутній конструктор легендарних «Катюш» у Старобільську, розташованому на широковідомій у наші дні річці Айдар, але вже через рік після цього батьки переїхали до Єлисаветграда. Тут він зростав і з 1907 по 1916 рік навчався в місцевій восьмирічній гімназії, яку закінчив із срібною медаллю при зразковій поведінці. (До речі, на її колишній будівлі по вулиці Шевченка кропивничани можуть бачити відповідну меморіальну дошку).

У зв’язку з подіями Першої світової війни, щойно почавши вивчати японістику в Петербурському університеті, опинився на Балтійському флоті й невдовзі отримав звання мічмана. Потрапив до німецького полону. У 1918 році повернувся до Єлисаветграда, щоб разом з братом Віктором податися на навчання до Одеси. Цього разу на історико-філологічному факультеті університету. Деякі дослідники стверджують, що Георгій Лангемак навіть встиг послужити у війську гетьмана України Павла Скоропадського. Потім знову була військово-морська фортеця Кронштадт на Балтиці й суперечлива служба в лавах більшовиків.

У 1922 році одружився з дочкою колишнього начальника Єлисаветградського кавалерійського училища Оленою. Оскільки вони вінчалися в церкві, Георгія Еріховича виключили з ВКП(б). Як би там не було, але вже в 1923 році йому вдалося вступити до Військово-технічної академії Робітничо-Селянської Червоної Армії. Після чого працювати на керівних посадах Ленінградської газодинамічної лабораторії, а з 1928 по 1937 рік у Реактивному науково-дослідному інституті, розробляючи й проводячи успішні випробовування реактивних снарядів, що стали відомими у роки Другої світової війни як «Катюші» й відіграли важливу роль в розгромі гітлерівців на Східному фронті. (Сьогодні у Кропивницькому ім’я Георгія Лангемака нагадує пам’ятник його дітищу – реактивному міномету «Катюша», встановлений поблизу нового автовокзалу й аеропорту).

Під час Великого Терору, в 1938 році, попри значні заслуги перед радянською владою, Георгія Лангемака розстріляли. (Виявляється, крім інших «гріхів», ще в 1921 році він брав участь у знаменитому антибільшовицькому повстанні моряків Кронштадта і вже тоді радянською владою був засуджений до розстрілу). Через кілька місяців та ж сама доля спіткала й брата Віктора. На даний час обоє реабілітовані як жертви політичних репресій.

Є певна містика в тому, що Віктор Лангемак проживав з родиною у Єлисаветграді-Зінов’ївську-Кіровому саме по вулиці Олексіївській, яка тепер носить ім’я Юрія Гагаріна. У чому ж містика? Виявляється його брат Георгій Лангемак не лише листувався з самим Костянтином Ціолковським, розмірковуючи про невоєнний вжиток ракет. Справа в тому, що саме цьому випускнику Єлисаветградської гімназії належить пріоритет вжитку терміну космонавтика в Радянському Союзі. А Юрій Гагарін, як відомо, перший космонавт на нашій планеті.

Цікаво, що колишня вчителька й ентузіаст туристичної справи Ніна Бабанська, родина якої мешкала на тій же вулиці неподалік (до речі, її діда Тихона Івановича Бабанського представники «єдино вірного вчення» в 1938 році теж розстріляли, як і братів Лангемаків), показала нам місце, де на розі Олексіївської й Михайлівської знаходилися будинок і сад Лангемаків. Сад зник, а будинок за останні вісімдесят років перероблений до невпізнання…

А ще показала давнє фото з сімейного архіву. На ньому – троє хлопчаків біля невеличкого бетонного басейну, що знаходився на подвір’ї будинку, де колись мешкали Бабанські. На світлині – діти Віктора Лангемака та майбутній батько пані Ніни, Ігор Бабанський (праворуч), з якого згодом виросте відомий педагог, природознавець і колекціонер. Від того басейну на сьогодні дивом зберігся ледь помітний бетонний виступ, що виглядає з-під господарських прибудов…

Насамкінець додамо, що попри реабілітацію 1955 року офіційне визнання до Георгія Еріховича як винахідника знаменитої реактивної зброї Другої світової прийшло тільки в 1991 році. Тоді йому в числі інших Указом Президента СРСР Михайла Горбачова присвоєно звання Героя Соціалістичної праці (посмертно). А ще на зворотному боці Місяця є кратер, що носить ім’я Лангемака.

Федір Шепель