31травня2026

ГАРЯЧІ
ГОЛОВНА СУСПІЛЬСТВО Кіровоградщина: про зародження «Автодору» в Олександрії  (ФОТО)

СУСПІЛЬСТВО

Кіровоградщина: про зародження «Автодору» в Олександрії  (ФОТО)

IMG 20190404 112111

Про заснування в 1929 році «Автодору» в Олександрії свідчать нові краєзнавчі знахідки, зроблені завідуючою фондами Олександрійського міського музейного центру імені Антоніни Худякової Тетяною Вальчишеною.  

Знайденими в тогочасних місцевих газетах матеріалами про організацію в місті «Товариства сприяння розвитку автомобілізму й покращення доріг» або, як його називали тоді в самій Олександрії, «Товариства друзів автомобілів та доброго шляху», а ще коротше «Автодору», пошуковця поділилася з загалом у соціальних мережах.

IMG fc0f9bd650e37a520c17b53070adfd17 VЗдається, що саме згаданого вище року одесити Ілля Ільф та Євген Петров, надрукувавши «Дванадцять стільців», взялися за роман «Золоте теля», завдяки чому той «Автодор» остаточно й уславився на багато років вперед, хоч на теренах колишнього Союзу згадуване «Товариство…» проіснувало лише до 1935 року. Пригадуєте класику: «До воріт, безугавно ахкаючи і стріляючи, під'їхав зелений автомобіль, на дверцятах якого білою дугою красувався напис: "Ох, і покатаю"? А головне, читачу, згадайте незабутню промову головного героя твору, симпатичного крутія Остапа Бендера: «Я радий, товариші, порушити автомобільною сиреною патріархальну тишу міста Удоєва. Автомобіль, товариші, не розкіш, а засіб пересування. Залізний кінь іде на зміну селянській кобилі. Налагодимо серійне виробництво радянських автомашин. Ударимо автопробігом по бездоріжжю і нехлюйству».

Втім, повернімося до олександрійських газет 1929 року. Саме з них Тетяна Вальчишена й довідалася, що на той час олександрійці отримали нагоду вступити до «Автодору". У серпні в місті утворили ініціативну групу товариства «Друзів автомобілів та доброго шляху». Олександрійський «Автодор» від початку свого заснування налічував 453 членів, розподілених в 15-ти осередках на території міста та району. І хоча на той час із автомобільною та іншою технікою в краї було скрутнувато, але для населення проводилися масово просвітницькі заходи.

"Можливо до організації філії «Автодору» в Олександрії причетний і відомий «кобзар на мотоциклі» Леонід Малошийченко (Чернов). Оскільки з його біографії нам добре відомо, що саме цей наш земляк – письменник, мандрівник, байкер – був одним із активних представників «Автодору» в Україні", – зауважила відома краєзнавця й музейниця Ольга Божко.

Від себе принагідно додамо, що одним із перекладачів українською згадуваного вище «Золотого теляти» був наш земляк, уродженець Новомиргорода, письменник Юрій Мокрієв (1901-1991).

 Федір Шепель,

фото автора