12червня2021

ГОЛОВНА КУЛЬТУРА Кропивничани взяли участь у створенні книги про архітектора Лішневського (ФОТО)

КУЛЬТУРА

Кропивничани взяли участь у створенні книги про архітектора Лішневського (ФОТО)

photo 2021 05 13 12 49 17

Вийшла друком книга про життя і творчість визначного українського й російського архітектора Олександра Лішневського (1868-1942).

photo 2021 05 13 12 42 31

Уявити собі архітектурний облік сучасного Кропивницького без будівель кінця ХІХ-початку ХХ століття, пов’язаних із іменем  зодчого Олександра Лішневського, просто неможливо.

Тож навіть попри те, що книга-альбом «Архитектор Александр Лишневский» побачила світ незначним накладом та ще й аж на берегах Неви в Санкт-Петербурзі, вона повинна привернути увагу наших земляків також і в місті на Інгулі. Не лише краєзнавців чи мистецтвознавців, але й більш широкий загал.

"Цей науково-мистецький проєкт завдяки праці колективу науковців і фотохудожників двох країн матеріалізувався всього кілька місяців тому. Втім, виношувався більше шести років. Довелося чимало попрацювати в Державному архіві Кіровоградської області", – розповіла викладачка педуніверситету імені Володимира Винниченка кандидатка мистецтвознавства Олена Кириченко.

IMG 9889

photo 2021 05 13 12 49 06Саме вона разом із Олександром Чепелем є автором тексту про яскравий єлисаветградський період творчої діяльності Олександра Лішневського. Час, коли з 1895 по 1901 рік він виконував обов’язки міського архітектора й лишив по собі з півтора десятка будівель. Зокрема, за проектами молодого зодчого були збудовані міська Велика хоральна синагога, Громадська жіноча гімназія на 800 учнів, Лікарня «Червоного хреста», споруди державного банку, міського електричного трамваю, будинок Пушкінського міського училища, ряд особняків, в тому числі будинок Барського, де зараз міститься краєзнавчий музей, торгівельний будинок Заславського, дві церкви, хірургічна лікарня імені Дмитрян, два дерев’яні мости через Інгул тощо.

photo 2021 05 13 13 02 21photo 2021 05 13 12 49 12Надалі Олександр Лішневський уславився вже своєю багаторічною плідною архітектурною діяльністю в Петербурзі-Петрограді-Ленінграді. Про творчий спадок зодчого тієї пори розповідається в інших розділах видання.

Варто додати, що серед чисельних ілюстрацій до книги-альбому є також світлини лауреата минулорічної обласної журналістської премії Олександра Майорова.

Федір Шепель,

фото автора