Кропивницька громада сьогодні, 27 липня, провела у вічність героя-захисника, старшого лейтенанта Максима Степанчука.
Він народився 5 березня 1985 року в Новоукраїнці, там провів дитинство та юність. Потім було навчання у Криворізькому військовому ліцеї, вищу освіту здобув в Харківській юридичній академії. Останні роки мешкав у селищі Новому. До лав ЗСУ пішов добровольцем, брав безпосередню участь в бойових діях, служив на посаді заступника командира механізованої роти з морально-психологічного забезпечення.
22 липня його забрала важка хвороба. Дружина залишилася без люблячого чоловіка, без батька — доньки, мама втратила турботливого сина, а сестра – любого брата.
"Ми, бойові побратими Макса, сьогодні разом з вами проводжаємо його в останній путь. Це величезна, непоправна втрата для його рідних, для нашого підрозділу. В умовах війни у кожного свій фронт. Захисники також потребують захисту: соціального, морально-психологічного. Переносити всі тяготи служби, бойових дій, в яких ми беремо участь, дуже важко. Його задачею було захищати наших воїнів, піклуватися про них. Я пишаюся, що поряд з нами була така людина. Побратими завжди могли звернутися до нього з будь-якою проблемою і отримати допомогу. Йдучи у бій, ми знали, що наші тили захищені. Я дякую родині Макса за нього, матері, яка народила й виростила такого сина", – сказав під час жалобної церемонії командир Максима Степанчука.
Прощання з Максимом Степанчуком відбулося в селищі Новому, біля будинку, в якому він із родиною мешкав.
Вічний спочинок захисник знайшов на Алеї почесних воїнських поховань Далекоcхідного кладовища.
Панахиду відслужив настоятель храму Святого Володимира Православної церкви України Отець Йосип.
Відкрите практичне заняття, присвячене сучасним напрямам робототехніки та безпілотних технологій, провели в Українській державній льотній академії.
