Ще.. ІСТОРІЯ
- 30 травня 2015
Два велета на перехресті часу
Дві постаті пересіклися нещодавно на батьківщині українського театру: один невеличкою, але такою необхідною нам книжкою, другий – 175-річним ювілеєм. Зустрілися на перехресті часу, як це буває з тими, хто відійшовши у вічність, раз у раз повертаються до нас. Ситуація, в принципі, ординарна. Але навколо неї можна і хочеться поміркувати.
- 11 травня 2015
А прапор над Рейхстагом підняв українець
Післязавтра Красна площа в Москві гримітиме міддю військових оркестрів і брязкотітиме гусеницями бойової техніки. Буде як завжди 9-го травня, хіба що масштабніше. От тільки цього разу на трибуні поруч із російським президентом не стоятимуть лідери країн колишньої антигітлерівської коаліції.
- 27 квітня 2015
Вшануймо Євгена Чикаленка!
Ще далекого 2002 року кіровоградська громадськість зверталася до міської ради обласного центру з пропозицією вшанувати пам‘ять видатного українського громадського й культурного діяча, менеджера національно-визвольного руху та його хроніста, талановитого агронома, видавця, мецената Євгена Харлампійовича Чикаленка (1861-1929), назвавши на його честь одну з вулиць міста (йшлося тоді про вулицю Фрунзе).
- 18 травня 2015
Олена Степанок: Неможливо воскресити загиблих героїв, але ми маємо гідно вшановувати пам'ять про них
Минулі вихідні в Кіровограді та області, як і в усій Україні пройшли під знаком пошанувань героїв – учасників АТО, котрі захищають східні рубежі країни від зовнішнього та внутрішнього ворога на Донбасі, та визволителів, які стали переможцями над нацизмом у Другій світовій війні.
- 10 травня 2015
«Ми робимо все, щоб наблизити мир»
Через сімдесят літ після 1945 року наше суспільство переосмислює трагедії людства й по-новому трактує вікопомні дати. Україна започатковує нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі. Гасло цих днів – «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо», а символ – червоний мак.
- 11 квітня 2015
«Червоні», «чорні» та «білі» книги України
Коли говорять червона або чорна книга, то не завжди мають на увазі колір обкладинки або звичайний заголовок, як наприклад, у випадку з «Блакитною книгою» Михайла Зощенка. Інколи йдеться про своєрідний зміст видання.
